Справа: № 826/10956/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
29 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2014 року № 00001061502.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Тітал» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів за листопад місяць 2013 року.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено Акт від 26 лютого 2014 року №405/1-26-50-15-02-24571799.
Проведеною перевіркою встановлено безпідставне формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Тітал» податкового кредиту за жовтень місяць 2013 року на загальну суму 181 094 грн. 67 коп., що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень місяць 2013 року на 181 094,67 грн. та завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за листопад місяць 2013 року на загальну суму 181 095 грн. 00 коп.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Компанія Тітал» завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за листопад місяць 2013 року у розмірі 340 995 грн. 00 коп.
За наслідками проведеної перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 13 березня 2014 року №00001051502, яким позивачеві зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за жовтень місяць 2013 року у сумі 181 095 грн. 00 коп.; від 13 березня 2014 року №00001061502, яким позивачеві зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за листопад місяць 2013 року у сумі 340 995 грн. 00 коп.
Так, за результатами процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 29 травня 2014 року №4766/10/26-15-10007-15, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13 березня 2014 року №00001051502 було скасовано. Проте податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2014 року №00001061502 було залишено без змін.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статті 198 Податкового кодексу України шляхом безпідставного формування податкового кредиту за жовтень місяць 2013 року та листопад місяць 2013 року внаслідок наявності розбіжності у податковій звітності, а саме: завищення податкового кредиту контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД».
При цьому, з аналізу висновків Акту перевірки вбачається, що податковим органом не здійснено фактичний виклад обставин, відповідно до яких контролюючий орган встановив відповідне порушення.
Зокрема, відсутнє посилання на конкретні первинні документи, на підставі яких встановлено безпідставне формування позивачем даних податкового обліку, опис порушення, аналіз даних податкових декларацій.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення контрагентом позивача порядку формування податкового кредиту не є підставою для висновків щодо безпідставного формування податкового кредиту позивачем.
Слід також враховувати принцип персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат Товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що матеріалами справи не підтверджуються зафіксовані в Акті перевірки доводи щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту, а також не наведено обґрунтування та розрахунок суми 340 995 грн. на яку позивачеві зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за листопад місяць 2013 року.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2014 року № 00001061502 прийняте відповідачем протиправно, а тому правомірно скасовано судом.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" та їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.