"28" січня 2015 р.Справа № 916/4814/14
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Зубріліна В.В. (довіреність від 19.12.2014 р.);
від відповідача: Еліч Ю.В. (довіреність від 26.12.2014р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" до відповідача Публічне акціонерне товариство "Іллічівський судноремонтний завод" про стягнення курсової різниці у сумі 740 907,40 грн.,
Суть спору: 28.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до "Іллічівський судноремонтний завод" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення курсової різниці у сумі 740 907,40 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2014р. було порушено провадження №916/4814/14 з призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.
19.12.2014р. відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд припинити провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2015р. здійснено процесуальне правонаступництво по справі №916/4814/14, замінивши Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, код ЄДРПОУ 32333962) на Публічне акціонерне товариство "Іллічівський судноремонтний завод" (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б, код ЄДРПОУ 32333962).
28.01.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
04.02.2009р. між Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (Продавець) було укладено договір поставки №42-14-09, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити товар (металопрокат), ціна, кількість та асортимент якого зазначені в Специфікаціях, доданих до даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити.
Згідно п.2.2. договору, оплата за товар проводиться в національній валюті України на підставі виставленого рахунку з зазначенням строку оплати в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.8.7. договору, строк дії договору визначено до 31.12.2009р.
Згідно з додатковою угодою №1 від 21.12.2009р. дію договору було продовжено до 31.12.2010р.
В подальшому з метою продовження договірних відносин з поставки металопрокату 05.01.2011р. між Іллічівськом судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (Постачальник) було укладено договір поставки №42-24-11, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити їх відповідно до умов даного договору.
На виконання умов договорів поставки, в період з грудня 2009р. по січень 2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" було поставлено Іллічівському судноремонтному заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю товар на загальну суму 6 478 033,26грн., що підтверджується видатковими накладними.
В підтвердження виконання зобов'язань за договорами поставки позивач надав суду специфікації та видаткові накладні.
Однак в порушення умов зазначених у договорах поставки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю оплату товару проведено частково, у сумі 2405889,78грн., що підтверджується банківськими виписками, неоплаченим залишився товар у сумі 4072143,48грн.
Так, протягом дії договорів поставки у специфікаціях, які оформлювались на підставі заявок Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю, було погоджено кількість, асортимент та ціну товару що постачається, а також у Специфікаціях були узгоджені як строки поставки, так і порядок та строки оплати.
Згідно зі специфікацією №26 від 22.10.2010р. - умови оплати 50% передплата, 50% - оплата за фактом поставки. Аналогічна умова міститься в усіх специфікаціях до договорів поставки.
Отже, враховуючи, що зобов'язання здійснити повний розрахунок за отриманий товар у покупця виникає з моменту отримання цього товару, прострочення виконання грошового зобов'язання Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю за договорами поставки виникає з наступного дня за днем отримання товару, що підтверджується видатковими накладними.
Оскільки, за придбаний Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю товар, останній розраховувався неповно та невчасно, Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" здійснило нарахування річних та інфляційних за весь час прострочення, починаючи з 15.12.2010р. по 01.04.2012р.
Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 4 426 153,48грн., а саме: основного боргу у розмірі 4 072 143,48грн., 3%річних у розмірі 104 206,40 грн. та індексу інфляції у розмірі 249803,60грн.
23.08.2012р. у судовому засіданні по справі №50217/1780/2012 представник Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю надав заяву про визнання позову та розстрочку виконання рішення вих. № 72/39 від 22.08.2012 р. (вх. ГСОО № 26247/2012) відповідно до якої, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" до відповідача Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 4 426 153,48грн. визнає, проте, враховуючи тяжке фінансове становище та великий розмір заборгованості (4 072 143,48 грн.), керуючись п.6 ст. 83 ГПК України, просив суд передбачити розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці зі сплатою всієї суми відшкодування щомісячно рівними частками по 184 823, 06 гри. в кожний за 24 місяці в період з вересня 2012р. по серпень 2014р. і в такому ж порядку компенсацію судових витрат. При цьому, у випадку росту курсу долара США за даними Національного Банку України на 10 % і більше відносно гривні станом на момент розрахунків порівняно з його розміром на день прийняття рішення суду, зобов'язується самостійно перерахувати розмір кожного чергового платежу пропорційно такому росту».
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.08.2012р. по справі №5017/1780/2012 позов задоволено та стягнуто з Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул.Космонавтів, 61; р/р 2600531173901 в ФАБ "Південний"в м. Іллічівськ, МФО 328663, код ЄДРПОУ 32333962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (65087, м. Одеса, вул. Ак. Філатова 76, кв. 40, р/р 26006311207801 в АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 31943276) основний борг у розмірі 4072143(чотири мільйони сімдесят дві тисячі сто сорок три)грн.48коп., 3%річних у розмірі 104206(сто чотири тисячі двісті шість)грн.40коп., індекс інфляції у розмірі 249803(двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот три)грн.60коп., витрати по сплаті судового збору на суму 64380(шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят)грн. з розстроченням виконання рішення строком на 24 місяці зі сплатою всієї суми відшкодування щомісячно рівними частками (по 184823,06грн. в кожний за 24 місяці в період вересень 2012р. - серпень 2014р.).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2014р. здійснено процесуальне правонаступництво по справі №5017/1780/2012, замінивши Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, код ЄДРПОУ 32333962) на Публічне акціонерне товариство "Іллічівський судноремонтний завод" (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б, код ЄДРПОУ 32333962).
10.09.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист щодо здійснення перерахунку у випадку росту курсу долара США за даними НБУ на 10% і більше відносно гривні, відповідно до якого позивач зазначив, що з моменту отримання Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю даного листа сторонами погоджено внесення змін до договорів поставки № 42-14-09 від 04.02.2009р. та № 42-24-11 від 05.01.2011р. щодо визначення грошового еквіваленту зобов'язання та порядку його розрахунку.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, в період з лютого 2014р. по липень 2014р. зобов'язання щодо оплати товару, встановлене вищезазначеним рішенням господарського суду, виконувалося неналежним чином, а саме здійснювалася часткова оплата. В підтвердження вказаних відомостей позивачем було додано до позовної заяви належним чином засвідчені копії банківських виписок.
25.07.2014р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію, відповідно до якої, ТОВ "МКБ" вимагає від ТОВ "ІСРЗ" в найкоротший термін сплатити курсову різницю за період з лютого по вересень 2014р. відповідно до наданого розрахунку, що станом на 25.07.2014р. склала 631 586,94 грн.
Проте, на вказану претензію відповідач у справі належним чином не відреагував та відповіді не надав.
З наведених підстав позивач 28.11.2014 р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до "Іллічівський судноремонтний завод" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення курсової різниці у сумі 740 907,40 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, укладений 04.02.2009р. між Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" договір поставки №42-14-09 та укладений 05.01.2011р. між Іллічівськом судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" договір поставки №42-24-11 є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.08.2012р. по справі №5017/1780/2012 позов задоволено та стягнуто з Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул. Космонавтів, 61; р/р 2600531173901 в ФАБ "Південний" в м. Іллічівськ, МФО 328663, код ЄДРПОУ 32333962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (65087, м. Одеса, вул. Ак. Філатова 76, кв. 40, р/р 26006311207801 в АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 31943276) основний борг у розмірі 4072143(чотири мільйони сімдесят дві тисячі сто сорок три)грн.48коп., 3%річних у розмірі 104206(сто чотири тисячі двісті шість)грн.40коп., індекс інфляції у розмірі 249803(двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот три)грн.60коп., витрати по сплаті судового збору на суму 64380(шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят)грн. з розстроченням виконання рішення строком на 24 місяці зі сплатою всієї суми відшкодування щомісячно рівними частками (по 184823,06грн. в кожний за 24 місяці в період вересень 2012р. - серпень 2014р.).
Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В обґрунтування позовної заяви про стягнення курсової різниці у сумі 740 907,40 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" посилається на те, що "Іллічівський судноремонтний завод" у формі товариства з обмеженою відповідальністю під час розгляду справи №50217/1780/2012 надав суду заяву про визнання позову та розстрочку виконання рішення вих. № 72/39 від 22.08.2012 р. (вх. ГСОО № 26247/2012) відповідно до якої, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" до відповідача Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 4 426 153,48 грн. визнає, проте, враховуючи тяжке фінансове становище та великий розмір заборгованості (4 072 143,48 грн.), керуючись п.6 ст. 83 ГПК України, просив суд передбачити розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці зі сплатою всієї суми відшкодування щомісячно рівними частками по 184 823, 06 гри. в кожний за 24 місяці в період з вересня 2012р. по серпень 2014р. і в такому ж порядку компенсацію судових витрат. При цьому, у випадку росту курсу долара США за даними Національного Банку України на 10 % і більше відносно гривні станом на момент розрахунків порівняно з його розміром на день прийняття рішення суду, зобов'язується самостійно перерахувати розмір кожного чергового платежу пропорційно такому росту» та на те, що 10.09.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист щодо здійснення перерахунку суми боргу у випадку росту курсу долара США за даними НБУ на 10% і більше відносно гривні, відповідно до якого позивач зазначив, що з моменту отримання Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю даного листа сторонами погоджено внесення змін до договорів поставки № 42-14-09 від 04.02.2009р. та № 42-24-11 від 05.01.2011р. щодо визначення грошового еквіваленту зобов'язання та порядку його розрахунку.
Відтак, на думку позивача, з вищезазначених обставин випливає те, що ТОВ «ІСРЗ» та ТОВ «МКБ» узгодили спосіб визначення суми, що підлягає оплаті відповідачем у разі збільшення курсу долара на день оплати порівняно з курсом долара на день винесення рішення суду по справі №5017/1780/2012 від 23.08.2014р., шляхом застосування обумовленої формули з дотриманням положень договору та вимог чинного законодавства.
Однак, дані посилання позивача не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Щодо, поданої до суду Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю під час розгляду справи №50217/1780/2012 заяви про визнання позову та розстрочку виконання рішення вих. № 72/39 від 22.08.2012 р. (вх. ГСОО № 26247/2012) відповідно до якої, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" до відповідача Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 4 426 153,48 грн. визнає, проте, враховуючи тяжке фінансове становище та великий розмір заборгованості (4 072 143,48 грн.), керуючись п.6 ст. 83 ГПК України, просив суд передбачити розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці зі сплатою всієї суми відшкодування щомісячно рівними частками по 184 823, 06 гри. в кожний за 24 місяці в період з вересня 2012р. по серпень 2014р. і в такому ж порядку компенсацію судових витрат. При цьому, у випадку росту курсу долара США за даними Національного Банку України на 10 % і більше відносно гривні станом на момент розрахунків порівняно з його розміром на день прийняття рішення суду, зобов'язується самостійно перерахувати розмір кожного чергового платежу пропорційно такому росту» суд зазначає, що обставина щодо збільшення суми стягнення за рішенням господарського суду Одеської по справі №5017/1780/2012 у випадку росту курсу долара США за даними Національного Банку України на 10 % і більше відносно гривні станом на момент розрахунків порівняно з його розміром на день прийняття рішення суду не розглядалась та в резолютивній частині вказаного рішення по справі №5017/1780/2012 не зазначалась.
Посилання ТОВ "Морський будівельний комплекс" на те, що 10.09.2012р. ним було направлено на адресу відповідача лист щодо здійснення перерахунку суми боргу у випадку росту курсу долара США за даними НБУ на 10% і більше відносно гривні, та те, що з моменту отримання Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю даного листа сторонами погоджено внесення змін до договорів поставки № 42-14-09 від 04.02.2009р. та № 42-24-11 від 05.01.2011р. щодо визначення грошового еквіваленту зобов'язання та порядку його розрахунку не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Дійсно, відповідно до п. 2.2. Договору поставки №42-14-09 від 04.02.2009р. договору, оплата за товар проводиться в національній валюті України на підставі виставленого рахунку з зазначенням строку оплати в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Проте, відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Позивачем не надано доказів направлення та/або отримання Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю листа від 10.09.2012р. та не надано відповіді Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю на вказаний лист та/або доказів погодження з відповідачем обставин здійснення перерахунку суми боргу у випадку росту курсу долара США за даними НБУ на 10% і більше відносно гривні.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Іллічівський судноремонтний завод" курсової різниці у сумі 740 907,40 грн..
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження своїх вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст.ст. 32,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Іллічівський судноремонтний завод" про стягнення курсової різниці у сумі 740 907,40 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 02 лютого 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев