Справа № 688/5328/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мазур Н.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
29 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі про визнання протиправними дій відповідача і зобов'язання вчинити дії ,
25.11.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі про визнання протиправними дій відповідача і зобов'язання вчинити дії.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.12.2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною саргою, в якій просить скасувати постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач в складі військової частини № 43187 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 20 серпня по 18 жовтня 1987 року та, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В травні 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі відмовило позивачу в задоволенні заяви, пославшись на те, що відсутні підтверджуючі первинні документи.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обгрунтованості позовних вимог позивача, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років.
Згідно з ст. 10 даного Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст.65 вище вказаного Закону передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 позивач в період з 20.08.87 р. по 18.10.87 р. виконував обов'язки по ліквідації наслідків аврії на Чорнобильській АЕС, вказаний період зараховується до трудового стажу, який дає право на пільгову пенсію та отримав дозу опромінення 0,79 бер.
Згідно архівної довідки № 2393/05 від 19.02.2014 року позивач приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 20.08.87 р. по 18.10.87 р., при цьому, накази командуючого за період з 01.01.1987 року по 04.12.1987 року були вилучені у військової частини Головною військовою прокуратурою м. Москва.
Факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС також підтверджують довідки надані військовою частиною № НОМЕР_3 відповідно до яких надано розрахунок заробітної плати за період з 20.08.87 р. по 18.10.87 р.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Полотнянко Ю.П.