28 січня 2015 р. Справа № 1423/2580/2011
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Запорожана Д.В.
судді -Кравець О.О
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2012 року (яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року) зобов'язано УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 03 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю.
У жовтні 2014 року відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Миколаївській області звернувся до суду з поданням про зміну способу виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2012 року з «Зобов'язання УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 03 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю» на «стягнення з УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 819,89 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Миколаївській області задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання судового рішення від 08 травня 2012 року на підставі якого був виданий виконавчий лист №1423/2580/2011, Центральним районним судом м. Миколаєва з зобов'язання УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 03 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю на стягнення з УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 819,89 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість виконання судового рішення, яке вступило в законну силу у зв'язку із його зобов'язальним характером, є підставою для зміни способу виконання цього судового рішення, оскільки кінцевим результатом його виконання у даній справі є виплата позивачеві належних йому коштів державним органом, в зв'язку з чим, вказане подання державного виконавця належить задовольнити.
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається (а.с.25), що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до ч.4 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні подання.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ч.4 ст. 202; п.3 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Миколаївській області у задоволенні подання про зміну способу виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: Д. В. Запорожан
Суддя: О.О. Кравець