29 січня 2015 р. Справа № 818/1934/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Резиденція" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2014р. по справі № 818/1934/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Резиденція"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Резиденція" звернулось Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області та просило суд постановити рішення, згідно якого скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській №0001492205 від 16.12.2013 р.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.14 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, ТОВ "Перспектива Резиденція", зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необгрунтованою та підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2013 року позивачем подано декларацію по податку на додану вартість № 9065155193 за вересень 2013 року, згідно якої ТОВ "Перспективна Резиденція" задекларувало податковий кредит від операцій на митній території України, що оподатковується за основною ставкою та нульовою ставкою в сумі 1519 грн., усього податкового кредиту у сумі 1519 грн. (а.с. 22-23 том.1).
Також, в декларації відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 6060536 грн.
13.11.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області прийнято наказ № 769 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Перспективна Резиденція" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за вересень 2013 року (а.с. 9 том.1).
14.11.2014 року відповідачем видано направлення № 755, № 756 виданих ДПІ у м. Сумах про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Перспектива Резиденція" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за вересень 2013 р (а.с. 10-19 том 1).
За наслідками перевірки складено акт від 27.11.13 № 186/2205/30058479/191.
Перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.102.1 ст.102, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України внаслідок чого завищено залишок від»ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду в сумі 5428764 грн. по декларації з ПДВ за вересень 2013 року.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492205 від 16.12.2013 р., яким позивачу зменшено від»ємне значення податку на додану варіть на суму 5428764 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності призначення та проведення перевірки податковим органом та законності податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах Товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива Резиденція" щодо зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5428764 грн..
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості доводів податкового органу про необхідність перевірки поданої податкової декларації по податку на додану вартість № 9065155193 за вересень 2013 року у повному обсязі, а не виключно рядка 19.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було допущено до проведення перевірки посадових осіб ДПІ у м.Сумах.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Наказ про проведення перевірки є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обгрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0001492205 від 16.12.2013 р. ДПІ у м. Сума виходячи з наступного.
Цей висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції обгрунтовується зафіксованим у акті перевірки фактом не надання позивачем первинних документів під час проведення перевірки, які підтверджують правомірность формування позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5428764,00 грн.
Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у .тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається із матеріалів справи формування залишку від'ємного значення у розмірі 6 060536 грн. відбулося протягом періоду з серпня 2009 року по серпень 2013 року внаслідок здійснення операцій за договорами виконання робіт (надання послуг), договорів оренди, постачання, з наступними контрагентами:
в 2009 році з ТОВ «Київпроект», ТОВ «Гудвіл», ТОВ «Деловой центр «Перспектива», ТОВ «Мегатехнікбуд», ТОВ «Тродат Україна», ПП «ВМ Сервіс», ТОВ «Світ Трейд», ЗАТ Страхова компанія «Страховий капітал», ТОВ «Крамалл Студіо», «Центр побудування та архітектури», КП «Київський інститут землевідносин», ТОВ «ІАЦ «Ліга», ТОВ «ПМ Електро», TOB «ТМК», ВАТ «АБ «Укргазбанк», АЕК «Київенерго» філія «Кабельні мережі», КП «Київміськсвітло», ГУ МНС України в м. Києві, КМДА ГУ містообудування, архітектури та дизайну, ТОВ «Світ Трейд», ТОВ «ТД «Інфініті», ТОВ «УПІ- віс», Київський НМЦ охорони та використання пам'яток історії та культури, ВАТ «Укртелеком», ПП «Бізнес техніка. Продаж та сервіс», ТОВ «Чиста Вода», Корпорація «Українські будівельні матеріали», ДП «Інститут «Київгенплан» ВАТ» Київпроект», ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, ТОВ «Торгово-будівельний дім «Олді», ТОВ «Папірус Сервіс», ТОВ «Київзеленбуд», філія ДП інформаційно-видавничий центр ДПА України», Київська міська санепідеміологічна станція, ТОВ «Енергоконсалт», ТОВ «Компанія «Ай Ес Груп», ВАТ «Київводоканал», ПП ТВВ «Акцент», ВАТ «Київспецтранс», ТОВ «Нотекс», TOB «СКС-холдинг», СП ТОВ Алків-Т», СПД ФОП ОСОБА_2
в 2010-2011 рр. з ТОВ «Армада охорона сервіс», ТОВ «ІБК «Євротехнології», ТОВ «Сучасні житлові технології ВТК», ТОВ «ТД «Санпол Україна», ТОВ «ТехноНіколь-Центр», ТОВ «Центр Стандарт Парк», ТОВ «Сковорода Інвест», Аерок, ТОВ «Мегатекнікбуд», ТОВ Деловой центр «Перспектива», АЕК «Київенерго» філія «Кабельні мережі», Комунальна корпоорація «Київавтодор», ТОВ «НВП «Топос», ТОВ «Папірус Сервіс», ТОВ Укрдержбудекспертиза», ТОВ «ТВП Вектор-ВС», АТВТ «Жуляни», ТОВ «Перший трубний д», TOB «ТВК «Металобудсервіс», ТОВ «Імекс Груп», ТОВ «Мастерпайп», ТОВ «Інтерекст ЛТД», ТОВ «РІКАзвязоксервіс», ПП «Дербі», ПАТ «Банк Форум», КП «Кіїївблагоустрій», ТОВ «Запоріжметал Холдінг», ТОВ «Електробудсервіс», ПАТ «АК Київводоканал» Управління екологічного нагляду, ТОВ «Ягуар», ТОВ «Крамалл-Студіо», ТОВ «ТД «Бедж», ТОВ «Гідролюкс Плюс», АБ «Укргазбанк», ТОВ «Промислова будівельна компанія «Гранбуд», ТОВ «ТД «Ореол-1», ТОВ «Альянс», ТОВ «Стандарт-Буд», ТОВ «В М..», ТОВ «Печерський міст - Канцтовари», ТОВ «Гейзер», ТОВ «Український сертефікаційний центр», ТОВ «Сервісбудсуміш», ТОВ «Бест»;
в 2012-2013 р. з ТОВ «Сковорода Інвест», ТОВ «Інформаційно-аналітичне агентство Шанс», ТОВ «Ремірент Україна», ТОВ «Металева покрівля», ПАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Бест», ТОВ «Пейпа Трейд Україна», ТОВ «Печерський міст - Канцтовари», КП КМБТІ та реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна», КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ «Армада охорона сервіс», ТОВ «ІБКЄвротехнології», ТОВ «Торговий дім «Бедж», TOB «Jlepya Марлен Україна», ТОВ кЕлектрик Груп Технолоджи», ТОВ «Енергія світла», ТОВ «Елікс Центр», ТОВ «Добрий Друк»
На підтвердження зазначених господарських операцій позивачем до матеріалів справи додані первинними документами бухгалтерського обліку, а саме, податкові і видаткові накладні, акти здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення, виписки з особових рахунків, відкритих в установах банку.
Відповідно до п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Статтею 102 цього Кодексу встановлено граничні строки давності для нарахування податкових зобов'язань платникам податків.
Згідно п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня , що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання , а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, законодавець передбачає можливість здійснення контролюючим органом його контролюючої функції, що полягає у вчиненні дій щодо справляння до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів в процесі здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків, метою яких, у випадку вчинення податкового правопорушення, чи за наявності підстав для самостійного визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, є застосування штрафних (фінансових) санкцій чи самостійне визначення податкового зобов'язання контролюючим органом відповідно у строк, передбачений ст. 102 Податкового кодексу України.
Таким чином, у разі проведення документальної перевірки платника податків (юридичної особи або фізичної особи - підприємця) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на контролюючі органи, зазначена перевірка охоплюватиме період не більше 1095 днів, тобто останні 3 (три) роки.
Як вбачається із матеріалів справи, сума залишку від'ємного значення у розмірі 4 917 346 грн. сформувалась протягом 2009-2010 років і дана сума була декларувалась податковими деклараціями за серпень 2009 року по вересень 2010 року та не охоплюється періодом 1095 днів
Як вбачається із акту перевірки від 27.11.13, податковий орган встановив порушення позивачем п.102.1, ст.102 ПК України, з посиланням на те, що на дату складання акту обліковується сума залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, термін якого минув (1095 днів).
Колегія суддів не може погодитися з цим доводом податкового органу виходячи з наступного.
З огляду на зазначені приписи Податкового кодексу України, не вбачається підстав для обмеження права платника податків відображати у податковій звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів до повного його погашення внаслідок виникнення у платника податку у подальших податкових періодах зобов'язань з податку на додану вартість.
Таким чином, доводи податкового органу щодо зменшення позивачу від'ємного значення з податку на додану вартість та нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок закінчення терміну позовної давності та як наслідок відсутність його права на подальше його відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, є неправомірними та такими, що не узгоджується з вищевказаними приписами податкового законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, питання достовірності залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду було предметом дослідження податкового органу під час попередньої документальної позапланової перевірки, яка проводилась в період з 09.01.13 по 11.01.13 з питань достовірності нарахування залишку від»ємного значення за серпень 2012 року, за наслідками якої складено акт № 58/520/30058470 від 11.01.13.
В акті перевірки від 11.01.13 зазначено, що під час перевірки були надані всі первинні документи: податкові накладні, видаткові (акти) накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, журнали-ордери по рахунку 377, 64, тобто первинні бухгалтерські документи позивача за період до вересня 2012 року вже були предметом дослідження податкового органу.
Перевіркою встановлено, що згідно поданою податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредитну наступного податкового періоду складає 5977964 грн. Одночасно податковим органом було встановлено завищення залишку від»ємного значення на суму 631 772 грн., яка в подальшому була підтверджена податковим органом ( рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС у Сумській області ДПС України від 21.01.13 № 484/10/10-105-383/2477/10. Таким чином, попередньою перевіркою встановлено правильність формування залишку від»ємного значення в декларації за серпень 2012 року в сумі 5977964 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено правомірність формування розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за період з вересня 2009 року по серпень 2012 року в розмірі 5 346 192. грн. та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення в цій частині.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення - рішення №0001492205 від 16.12.2013 р. ДПІ у м. Сумах щодо зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року в сумі 82563 грн. виходячи з наступного.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Як вбачається із матеріалів справи, період з вересня 2012 року по серпень 2013 року не охоплювався попередньою перевіркою ( акт від 11.01.13), під час проведення перевірки ( акт від 27.11.13) первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності формування розміру від"ємного значення за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року, позивачем надані не були, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0001492205 від 16.12.2013 р. ДПІ у м. Сумах в частині зменьшення від"ємного значення з податку на додану вартість в сумі 82563 грн. прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає. що висновки суду першої в частині законності та обгрунтованості податкового повідомлення рішення №0001492205 від 16.12.2013 р. ДПІ у м. Сумах в частині зменшення від"ємного значення з податку на додану вартість в сумі 5346201 грн. (5428764-82563) не відповідає обставинам справи та рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Резиденція" задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2014р. по справі № 818/1934/14 скасувати в частині відмови у позові щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області №0001492205 від 16.12.2013 р. в частині зменшено від»ємне значення податку на додану варіть на суму 5346201 грн.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області №0001492205 від 16.12.2013 р. в частині зменшення від"ємного значення з податку на додану вартість в сумі 5346201 грн.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.
Повний текст постанови виготовлений 03.02.2015 р.