Справа № 677/2151/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Красняк В.І.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
03 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною,зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ,
В листопаді 2014 року позивач звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними; зобов'язання зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком - основна пенсія та додаткової пенсії у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком з 01 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року виходячи із встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2014 року позов задоволено частково: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши її обчислення в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши її обчислення в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 05 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явились. Судом прийняті усі відповідні міри для їх повідомлення.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та має право на часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За приписами статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Законами України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік " встановлено, що норми і положення ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу ПФУ на відповідні роки.
Відповідно до ст.3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії та не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому з 05 травня 2014 року діють положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, і інвалідам ІI групи і віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % процентів мінімальної пенсії за віком.
За приписами частини 1 статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Отже, з 05 травня 2014 року пенсія позивачу повинна була виплачуватись в розмірі передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 1622-VII від 31.07.2014 року, зокрема: доповнено прикінцеві положення п. 67, відповідно до яких установлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", статей 14, 22, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 43 Гірничого закону України, статей 6-1, 6-2, 6-3 та 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначені зміни набрали законної сили з 03.08.2014 року.
Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 3 серпня 2014 року надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір державної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про законність вимог позивача про перерахунок та виплату основної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, оскільки позивач не надав в суді першої інстанції доказів, що він з поважних причин пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, то його позовні вимоги за період з 01 травня по 04 травня 2014 року підлягають залишенню без розгляду, а задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 05 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом троьх днів з дня закінчення розгляду справи .
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М.
Матохнюк Д.Б.