Справа № 815/61/15
03 лютого 2015 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій, скасування реєстрації речового прав, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (далі Комінтернівська РДА), в якому позивач просив:
- визнати протиправними та скасувати розпорядження відповідача №422/А - 2012 від 29.03.2012 року;
- скасувати реєстрацію речового права зареєстрованого органом державної реєстрації прав Міністерства юстиції України у Комінтернівському районі Одеської області від 04.12.2012 року за фізичною особою на земельну ділянку з кадастровим номером - 5122786400:01:001:2810 (підстава незаконне Розпорядження М422/А-2012) .
Ухвалою суду від 06.01.2015 року позов був залишений без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки до 27.01.2015 року.
Позивач надав до суду додаткові документи та уточнений позов до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій, скасування реєстрації речового права.
Згідно зі ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи: належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши позовну заяву позивача та надані ним документи, суд вважає, що у відкритті провадження у порядку адміністративного судочинства необхідно відмовити на підставі ст.109 КАС України, виходячи з наступного.
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства України.
Статтею 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Частиною 2 ст.2 КАС Укрїни визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Постановами Верховного суду України від 09.12.2014 року у справі за позовом ТОВ «Полтаваекопродукт-2», від 11.11.2014 року у справі за позовом першого заступника прокурора Вінницької області, від 16.12.2014 року за позовом ТОВ «Інститут соціальних технологій» визначено, що згідно положень ст.ст.3,17 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ст.80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно зі ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Статтею 5 ЗК України встановлені принципи земельного законодавства, яким є зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Таким чином за змістом статей 2 та 5 ЗК України органи місцевого самоврядування та відповідні органи державної влади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
У відносинах, які склалися між сторонами, зазначені суб'єкти як власники землі вільні у виборі особи щодо надання їй права (власності, оренди) на земельну ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому вони не здійснюють владних управлінських функцій. Позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.
У вищавказаних постановах Верховний суд України також зазначив, що разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати Розпорядження Комінтернівської РДА 422/А-2012 від 29.03.2012 року, яким було надано дозвіл на виготовлення технічної документації, щодо приватизації земельних ділянок шести фізичним особам, та зазначив, що за однією з цих фізичних осіб зареєєстровано речове право 04.12.2012 року на земельну ділянку з кадастровим номером - 5122786400:01:001:2810, тобто Комінтернівська РДА здійнило свої повноваження як власник земельної ділянки, та відповідно спір є цивільно-правовим, а посилання позивача на наявність його права та права СТ «Пограничник» на вказану земельну ділянку свідчить також про наявність цівільного спору щодо цивільного права права на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, |шлюб| |перебува|позовниця, позивакеруючись ст.109 КАС| України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у порядку адміністративного судочинства за його позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,скасування реєстрації речового права.
Роз'яснити, що вказані в позові вимоги підлягають розгляду у місцевому районному суді у порядку цивільно-процесуального законодавства.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Суддя Катаєва Е.В.