"29" січня 2015 р.Справа № 916/2438/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І., Шевченка В.В.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Мельника М.В. за довіреностями № 75 від 15.08.14р. № 107 від 22.12.14р.;
від відповідача - Чистякова О.О. за довіреністю б/н від 14.11.14р. /в судовому засіданні від 23.12.14р./
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Авангард", м.Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2014 р.
по справі № 916/2438/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал Банк", м.Харків
до скаржника
про стягнення 6 204 782,19 грн.
/у судовому засіданні за ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва з 23.12.14р. по 29.01.15р./ ,
встановив:
У червні 2014р. Публічне акціонерне товариство(далі по тексту - ПАТ) "Реал Банк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ( далі - ТДВ "СК) "Авангард" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1545/09-2-08 від 26.12.2012р. у розмірі 6 204 782,19 грн., з яких: 6 000 000 грн. - борг за кредитним договором №1545/09-2-08 від 26.12.12р., 136 767, 12 грн. - борг за процентами за період з 1.03.2014р. по 12.06.2014р., 65 589, 04 грн. - пеня за кредитом, нарахована за період з 23.05.2014р. по 12.06.2014р., 2 426, 03 грн. - пеня за процентами, нарахована за період з 1.04.2014р. по 12.06.2014р..
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст.526, 610-611, 1054 Цивільного кодексу /ЦК/ України, ст.ст. 193, 229-231 Господарського кодексу /ГК/ України, мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені, що виникла внаслідок порушення умов договору не виконав.
Відповідач проти позову заперечував, оскільки вважав, що його зобов'язання перед позивачем припинились за ст.606 ЦК України поєднанням кредитора і боржника в одній особі внаслідок укладання ним з Приватним акціонерним товариством /далі-ПрАТ/ СК "Статус" договору цесії від 29.05.14р., за яким останнім відступлено відповідачу право вимоги до ПАТ "Реал Банк" за договором банківського вкладу (депозиту) №45/29-19/БТ від 26.12.12р. на суму 6075205,48грн..
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2014 року (головуючий суддя: Степанова Л.В., судді Погребна К.Ф., Д'яченко Т.Г.) позовні вимоги ПАТ "Реал Банк" задоволено в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ТДВ "СК" "Авангард" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове, яким відмовити у позовних вимогах в обсязі, що перевищує розмір визнаної ним у відзиві на позов суми боргу /5013,69грн./.
Скаржник вважає, що місцевий господарський суд при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки висновок суду про те, що кредитор і боржник не поєдналися в одній особі суперечить ст. 606 ЦК України і є хибним.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але у судовому засіданні представник ПАТ "Реал Банк" спростовує її доводи та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.12.2012р. між ПАТ "Реал Банк" (Банк) та ТДВ "СК "Авангард" (Позичальник) укладено кредитний договір № 1545/09-2-08, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - «Кредит», на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору /а.с.7-12/. Кредит надається в сумі 6 000 000грн. Термін остаточного повернення Кредиту 25 грудня 2013 року. Фіксована процентна ставка за користування Кредитом 8,0% процентів річних. /п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4/ .
Згідно із умовами п.п. 2.1, 2.2 договору № 1545/09-2-08 сторони узгодили, що нарахування Банком процентів за користування Кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за Кредитом, починаючи з дня його надання позичальнику до терміну остаточного повернення, зазначеного в п. 1.3. Якщо позичальником погашення Кредиту в термін його остаточного повернення не здійснено, за цей день нараховуються проценти за користування Кредитом, а з наступного за вказаним в п. 1.3 терміном, позичальник сплачує Банку пеню згідно з п. 4.3. Якщо термін остаточного повернення Кредиту припадає на вихідний або святковий день, днем повернення є перший за ним робочій день. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт". При надані Кредиту в іноземній валюті кількість днів у році становить 360 днів. Кількість днів у місяці визначається, виходячи з фактичної їх кількості.
Відповідно до умов п. 6.4 договору № 1545/09-2-08 сторони узгодили, що Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення Кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за Кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим договором, у випадках, які визначаються згідно з цим договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника, а саме, позичальник прострочив свої зобов'язання щодо повернення Кредиту та/або сплаті процентів за користування Кредитом щонайменше на один календарний місяць (відповідно до умов цього договору). При цьому Банк письмово повідомляє позичальника (поштою з повідомленням або врученням Банком особисто позичальнику під розписку) про необхідність дострокової сплати суми заборгованості.
Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до дати, зазначеної в п. 1.3 цього договору /25.12.13р./. Закінчення строку дії цього договору не звільняє позичальника від виконання усіх грошових взаєморозрахунків між сторонами (п. 8.15 договору ).
25.12.2013 р. сторони уклали Додаткову угоду № 2398/09-2-08 до кредитного договору № 1545/09-2-08 від 26.12.2012р., відповідно якої п. 1.3, 4.12, 6.4 виклали в новій редакції, зокрема: "1.3. Термін остаточного повернення Кредиту "24" грудня 2014 року". "6.4 Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення Кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за Кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим договором, у випадках, які визначаються згідно з цим договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника, а саме, позичальник порушив вимоги п.1.5 договору /щодо цільового призначення кредиту/; прострочив свої зобов'язання щодо повернення Кредиту та/або сплаті процентів за користування Кредитом щонайменше на один календарний місяць (відповідно до умов цього договору); не виконав вимоги п.4.11,4.12 договору /щодо оцінки та інших зобов'язань стосовно майна, яке надано в забезпечення зобов'язань/; погіршився фінансово-майновий стан позичальника та інше. При цьому Банк письмово повідомляє позичальника (поштою з повідомленням або врученням Банком особисто позичальнику під розписку) про необхідність дострокової сплати суми заборгованості. / а.с. 13/.
Для забезпечення виконання ПАТ «СК» «Авангард» зобов'язань за цим кредитним договором 26.12.12р. між ПАТ "Реал Банк" (Заставодержатель) та «СК» «Статус» (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № Д-1546/09-2-08 /а.с.95-97/, відповідно до умов пп. 1.1, 1.2, 1.3 якого /в редакції Додаткової угоди №2412/09-2-08 від 27.12.13р. -а.с.98/ Заставодавець передає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 6000000грн., які знаходяться на депозитному рахунку № 2652530136614 в ПАТ "Реал Банк", термін повернення яких "25" грудня 2014 року, у відповідності з договором №45/29-19/БТ про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання (з щомісячною сплатою відсотків) від "26" грудня 2012 року та додатковими угодами до нього, укладеними між Заставодавцем та ПАТ "Реал Банк". Боржником щодо Заставодавця за депозитним договором є ПАТ "Реал Банк". Якщо боржник Заставодавця до виконання Затаводавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому Заставодавцем, стає предметом застави. Відповідно до п.2.2 договору Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо забезпечений заставою кредит або проценти за користування ним не буде погашено в строк.
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до погашення всіх зобов'язань позичальником за кредитним договором (п. 5.4 договору).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором кредиту № 1545/09-2-08 та додатками до нього та в період дії договору надав ТДВ "СК "Авангард" кредитну лінію в межах встановлених договором, що підтверджено банківською випискою /а.с.14,15/ та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву /а.с. 23-28/.
В порушення умов кредитного договору ТДВ "СК "Авангард" не виконувало прийняті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого ПАТ "Реал Банк" 06.05.2014р. звернулося до нього з вимогою №09-208/1696 про сплату у повному обсязі заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої вимагало достроково погасити заборгованість за кредитним договором № 1545/09-2-08 від 26.12.2012р. у повному обсязі на підставі п.6.4 договору. 07.05.2014р. означена вимога отримана представником відповідача, про що свідчить розписка на тлі вказаної вимоги /а.с.16/, але залишена без виконання, через що позивач зажадав повернення кредиту в судовому порядку.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, вимоги позивача є обгрунтованими та суд дійшов вірного висновку про те, що вони підлягають задоволенню.
Твердження скаржника про те, що його зобов'язання за кредитним договором припинилося внаслідок поєднання в одній особі кредитора і боржника підставно відхилено судом першої інстанції з огляду на наступне.
Дійсно, 29.05.2014р. між ПрАТ «СК» «Статус» (Цедент) та ТДВ «СК» "Авангард" (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) відповідно до положень якого Цедент, який є кредитором ПАТ "Реал Банк" за договором № 45/29-19/БТ від 26 грудня 2012 року про залучення на строковий депозит грошових коштів в розмірі 6 000 000 грн., відступає права вимоги за цим договором Цесіонарію. Повний розмір грошової вимоги, що передається, з урахуванням відсотків по депозиту, складає 6 075 205,48 грн. /а.с 29/.
Однак постановою Правління Національного банку України від 21.05.14р. №295 банківську ліцензію ПАТ "Реал Банк" було відкликано, банк віднесено до категорії неплатоспроможних та щодо нього відкрита ліквідаційна процедура з призначенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , відповідну інформацію в порядку, встановленому ст. 18,45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", було розміщено на сайтах Національного банку України, Фонду та в офіційних виданнях.
З означеного моменту Цедент ПрАТ «СК» «Статус» будучи кредитором банку за договором банківського вкладу (депозиту) №45/29-19/БТ від 26.12.12р. може реалізувати свої права за ним лише в межах ліквідаційної процедурі щодо ПАТ "Реал Банк" в порядку встановленому ст.ст.45-52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і відступлення прав за договором не змінює означеної обставини. До того ж, 06.06.2014р. ТДВ "СК "Авангард" звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Реал Банк" з кредиторською вимогою про визнання кредиторських вимог Банку, які виникли перед ТДВ "СК "Авангард" на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 29.05.2014р. у сумі 6 000 000 грн..
Господарським судом вірно визначено, що в даному випадку підстави для застосування ст. 606 ЦК України відсутні, оскільки ПАТ "Реал Банк" є кредитором відповідача, а той його боржником, за договором кредиту № 1545/09-2-08 від 26.12.2012р., а ТДВ «СК» "Авангард" є кредитором позивача, а той його боржником за договором банківського вкладу (депозиту) №45/29-19/БТ від 26.12.12р., тобто ці особи не поєдналися в зобов'язаннях, що ґрунтуються на одному і тому ж договорі і може йти мова лише про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, як то передбачено положеннями ст. 601 ЦК України. Однак, з моменту запровадження тимчасової адміністрації Банку спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, оскільки визначаються спеціальним законом, а саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Таким чином, зарахування однорідних зустрічних вимог з банком, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, є неможливим. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року по справі № 910/7157/14, від 08 жовтня 2014 року по справі № 910/7221/14 тощо.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2014 року по справі № 916/2438/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Авангард" - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 03.02.15 р.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Суддя В.В. Шевченко