28 січня 2015 р.Справа № 818/2841/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 818/2841/14
за позовом Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 30696, 25 грн. та податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 68, 23 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 11 січня 2002 р.
14 вересня 2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в стані припинення за власним рішенням (а.с.7).
На підставі акта перевірки № 203/1700/НОМЕР_1 від 25 липня 2011 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0694531700 від 08 серпня 2011 р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб - у розмірі 68, 23 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0694881700 від 19 жовтня 2011 р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 30696,25 грн., у т.ч.: за основним платежем - 24557 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6139, 25 грн. (а.с.11,13).
Податкові повідомлення рішення № 0694531700 від 08 серпня 2011 р. та № 0694881700 від 19 жовтня 2011 р., якими відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, оскаржені відповідачем у судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 травіня 2014 р. у справі 818/911/14 ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 р. провадження у справі закрито.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вони необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що з аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою ознакою платника податків є наявність податкового обов'язку.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У пп. 37.3.1 п. 37.1. ст. 37 Податкового Кодексу України визначено, що серед можливих підстав припинення податкового обов'язку, зокрема, є ліквідація юридичної особи. У пп. 37.3.3 п. 37.3 ст. 37 ПК України також зазначено, що однією з підстав для припинення податкового обов'язку є втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом.
Під втратою ознак платника податку слід розуміти припинення обов'язку сплачувати податки та збори, здійснювати податковий облік, подавати належним чином оформлені податкові декларації та інші форми звітності.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
З матеріалів справи № 818/601/14 за позовом Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 30 липня 2014 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням.
З матеріалів справи № 818/911/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, досліджених у судовому засіданні, вбачається, що постановою від 19 травня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 р. у справі № 818/911/14 визнано нечинною, провадження у справі закрито з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Таким чином, на день звернення Сумської ОДПІ з даним позовом до суду відповідач не є фізичною особою-підприємцем та не є платником податків у розумінні ст. 15 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 р. у справі № 818/911/14 встановлено відсутність у відповідача як сторони у справі ознак платника податків, а позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу 20 жовтня 2014 р., тобто після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про наявність вимог до відповідача як до фізичної особи позивач не зазначає, суд вважає, що вимоги Сумської ОДПІ щодо стягнення вказаної суми заборгованості є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 818/2841/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.