28 січня 2015 року Справа № 876/8095/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представника відповідача Ульчака Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» про арешт коштів на рахунках платника податків,
14 липня 2014 року Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» (далі - ТзОВ «Захід Трейд»).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 803/1416/14 у задоволенні згаданого позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОДПІ просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у запиті ОДПІ від 19.06.2014 року про надання пояснень та копій документів в підтвердження взаємовідносин із контрагентами зазначені чіткі посилання на статті Податкового кодексу України та конкретні періоди, за які вимагаються пояснення. Разом з тим відповідачем пояснень не було надано, а лише додано супровідний лист про надання копій документів.
На думку апелянта, факт ненадання пояснення відповідає вимогам, які встановлені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.
Представник відповідача у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів, що викладені у апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення.
Представник позивача на виклик апеляційного суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову ОДПІ, суд першої інстанції виходив із того, що запит позивача не містить жодних підстав, передбачених приписами Податкового кодексу України. Зокрема, податковим органом не вказано які саме факти слугували підставою для направлення запиту і про які порушення законодавства ці факти можуть свідчити також жодним чином не зазначено про виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Відтак, вказаний запит не відповідає вимогам чинного законодавства України, що має наслідком відсутність обов'язку позивача надавати інформацію на такий запит.
Тому у позивача відсутні законні підстави для винесення наказу № 325 від 09.07.2014 року «Про проведення перевірки», що в свою чергу свідчить про необґрунтованість застосування такого виключного заходу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, як адміністративний арешт майна.
Даючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.
За правилами пункту 94.2.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
За правилами пункту 94.6 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Положеннями п. 78.4. Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 81.2 статті 81 цього Кодексу передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Начальником ОДПІ на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України було видано наказ від 09 липня 2014 року № 325 про проведення перевірки ТзОВ «Захід Трейд» (а.с. 11).
У обґрунтування необхідності накладення арешту на кошти ТзОВ «Захід Трейд» податковий орган покликався на те, що посадові особи позивача, які 10.07.2014 року прибули за фактичним місцезнаходженням відповідача, не були допущені до проведення перевірки. У підтвердження вказаної обставини позивачем було представлено копію акту недопуску до проведення перевірки від 10.07.2014 року № 3/22 (а.с. 14).
Відповідачем категорично заперечується як сам факт виходу працівників податкового органу за місцезнаходженням ТзОВ «Захід Трейд», так і відповідність викладеного у акті від 10.07.2014 року № 3/22 фактичним обставинам справи.
Даючи оцінку акту недопуску до проведення перевірки від 10.07.2014 року № 3/22 він, яким ОДПІ обґрунтовує свої позовні вимоги, апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Зазначений акт від 10.07.2014 року № 3/22 не містить місця та часу його складання, що унеможливлює перевірку обставин його реального написання.
Окрім того, акт містить посилання на відмову директора ТзОВ «Захід Трейд» від отримання копії наказу ОДПІ від 09.07.2014 року № 324, а позапланова виїзна перевірка відповідача була призначена наказом ОДПІ від 09.07.2014 року № 325 (а.с.11).
Також акт від 10.07.2014 року № 3/22 у своїй описовій частині не містить констатації самого факту недопуску працівників податкового органу до перевірки, а вказує лише на відмову директора ТзОВ «Захід Трейд» від отримання копії наказу Володимир-Волинської ОДПІ від 09.07.2014 року № 324 та ознайомлення з направленнями на проведення позапланової документальної перевірки (без зазначення їх номерів та дат).
Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що акт від 10.07.2014 року № 3/22 із незрозумілих причин підписано начальником відділу податкового та митного аудиту ОСОБА_3, який відповідно до наявних у матеріалах справи наказу від 09.07.2014 року № 325 та направлень на перевірку від 10.07.2014 року № 000237/22 та № 000236/22 до перевірки ТзОВ «Захід Трейд» не залучався, а отже не мав підстав для виходу за місцезнаходженням підприємства і не міг бути свідком обставин, що зафіксовані у акті від 10.07.2014 року № 3/22.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що зазначений акт від 10.07.2014 року № 3/22 не може бути належним доказом у підтвердження недопуску ТзОВ «Захід Трейд» працівників ОДПІ до перевірки, призначеної наказом ОДПІ від 09.07.2014 року № 325, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОДПІ про накладення арешту на кошти ТзОВ «Захід Трейд».
Таким чином, на переконання апеляційного суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення позовних вимог податкового органу відсутні, а отже подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 803/1416/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 29 січня 2015 року.