24 липня 2012 рокусправа № 2а/0470/1929/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1929/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Дніпропетровської області, Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, -
31.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Апеляційного суду Дніпропетровської області, Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової інспекції в Бабушкінскому районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати неправомірними дії Апеляційного суду Дніпропетровської області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо утримання з нарахованої вихідної допомоги 17% прибуткового податку з доходів фізичних осіб в сумі 30402,60 грн.; зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової інспекції в Бабушкінскому районі м. Дніпропетровська повернути з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська незаконно утримані з вихідної допомоги в якості прибуткового податку з доходів фізичних осіб кошти в сумі 26248,65 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до частинні статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 07.07.2010 року мав право на отримання вихідної неоподатковуваної допомоги у зв'язку з виходом у відставку. Проте, в грудні 2011 року з суми вказаної допомоги було утримано податок з доходів фізичних осіб, що на його думку суперечить нормам Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а тому сума утриманого податку з доходів фізичних осіб підлягає поверненню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Апеляційного суду Дніпропетровської області, Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та повернення незаконно утриманої суми прибуткового податку з доходів фізичних осіб задоволено. Визнано неправомірними дії Апеляційного суду Дніпропетровської області, Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо утримання з вихідної допомоги ОСОБА_1 нарахованої в 2011 році прибуткового податку в сумі 26248 (двадцять шість тисяч двісті сорок вісім) грн. 65 коп. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та Управління державної казначейської служби України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повернути ОСОБА_1 надміру утриману суму податку з доходів фізичних осіб з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська в сумі 26248 (двадцять шість тисяч двісті сорок вісім) грн. 65 коп.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.10.2010 року №149 позивач був відрахований у зв'язку з виходом у відставку.
Наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області № 229 від 02.12.2001 року «Про виплату залишку вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку у 2010 році» позивачу було передбачено виплату частини залишків вихідної допомоги.
Відповідно до довідки № 7-415-с від 15.12.2011 року в 2011 році з суми вихідної допомоги було утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 26248,65 грн. Перерахування податку було проведено через ГУДКУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська платіжним дорученням № 67 від 02.12.2011 року на розрахунковий рахунок УДКУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 33216800700004.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації судової влади, статус професійного судді, встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює питання судоустрою і статусу суддів, є Закон України Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р. № 2862-ХІІ (далі -Закон № 2862-ХІІ), який був чинним на час виходу позивача у відставку та отримання ним вихідної допомоги.
Відповідно до ст. 43 Закон № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2862-ХІІ, передбачено, що судді який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Зокрема, судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці , який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» (ч.4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ).
Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95, який є підзаконним нормативним актом по відношенню до закону, встановлено, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи (ст. 1 Указу).
Відповідно до частини третьої статті 43 закону України «Про статус суддів» визначено, що судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб.
Згідно з підпунктом "д" пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого, відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. У пункті 4.3 статті 4 даного Закону наведено вичерпний перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, у якому пільг з оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум заробітної плати суддів не міститься.
Проте в абзаці першому підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 даного Закону визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які утримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Таким чином, вихідна допомога, яка виплачується судді при виході у відставку, в розумінні підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є адресною допомогою, що виплачується конкретній особі і її розмір не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1929/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов