29 січня 2015 рокусправа № 804/12174/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.
за участю:
представника позивача: Самухи В.О.,
представника відповідача: Станевича О.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №804/12174/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
17 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним податкове повідомлення - рішення №0000572220 від 11.04.2013 р. Верхньодніпровської ОДПІ та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000572220 від 11.04.2013 р. Верхньодніпровської ОДПІ.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що податковим органом було безпідставно проведено перевірку господарської діяльності позивача, у зв'язку з чим, висновки акту перевірки не можуть слугувати законною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000572220 від 11.04.2013 р..
Не погодившись з рішенням суду Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволення адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке є правомірними та обґрунтованими, прийнятим у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтується на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.02.2013 року по 21.02.2013 року посадовими особами Верхньодніпровської ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за травень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №173/222/30012544 від 28.02.2013 року.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп.198.3, пп. 9198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-УІ (зі змінами та доповненнями), підприємством за перевіряємий період завищено податковий кредит, на суму ПДВ вартості придбаних товарів з контрагентом ТОВ «Ангстрем Континенталь» в сумі - 598333,33 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 59833,33 грн.
За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000572220 від 11.04.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 59833,33 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 14958,33 грн..
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0000572220 від 11.04.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено правомірність формування податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з ТОВ «Ангстрем Континенталь» у перевіряємий період.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно усної домовленості ТОВ «Ангтерм Континеталь» було постановлено на адресу позивача посівні одиніці сонячника та кукурудзи.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товару позвичем до суду надано копії рахунків - фактур, видаткових та податкових накладних , що містять всі обов'язкові реквізити та позначки.
На підтвердження оплати у повному обсязі поставленого товару позивачем надано копії платіжних доручень, що відповідають вимогам документів фінансової звітності.
Крім того, в матеріалах справи містять документи внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Агрофірма Вишневе», а саме: штатних розклад та табель обліку робочого часу за травень 2012 року, які надані позивачем на підтвердження наявності в нього необхідних для ведення господарської діяльності трудових ресурсів Також. Позивачем пояснено, що навантажувально - розвантажувальні роботи по відгрузці постановлено товару було здійснено самостійно робітниками позивача, що вказує не відсутність необхідності складення відповідних первинних документів.
До суду апеляційної інстанції позивачем надано копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 56, Серії ЯАА №484489, зареєстрованого за ТОВ «АФ «Вишеневе», а також подорожніх листів, що підтверджують факт транспортування товару до складу позивача. Крім того, позивачем надано копії документів фінансової звітності, що свідчать про здійснення позивачем супутніх транспортуванню витрат, а саме копії податкових та видаткових накладних на оплату паливно - мастильних матеріалів, а також копія рахунку на оплату паливно - мастильних матеріалів, використаних для транспортування товару.
Досліджені документи, надані позивачем до суду, відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).
Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.
Як вбачається зі змісту акту перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність реальності настання наслідків, обумовлених господарськими відносинами між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» лише з огляду на акт перевірки відповідача. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, отримані за господарських операцій здійснених з ТОВ «Ангстрем КонтинеталЬ», що підтверджені належним чином оформленими первинними документами, в тому числі податковими накладними, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч. ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №804/12174/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко