29 січня 2015 рокусправа № 804/11200/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
за участю: представника відповідача: Фадєєва Д.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі №804/11200/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
30.07.2014 року фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.02.2014 року державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач в акті перевірки не вірно визначив період, коли позивач зобов'язаний був зареєструватись як платник ПДВ, а тому не вірно вирахував суму грошових зобов'язань з ПДВ. Позивач зазначає, що перевищення суми виручки 500 000,00 грн. у нього відбулося у вересні 2011 року. Таким чином, позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування з наступного кварталу 2011 року, тобто з жовтня 2011 року. Сума 300 000,00 грн. позивачем досягнута лише у грудні 2011 року, а тому до жовтня 2011 року позивач не повинен був реєструватися платником ПДВ. На думку, позивача, вона повинна було подати заяву про реєстрацію платником ПДВ у січні 2012 року. Також позивач зазначає про те, що у період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року отримано дохід від операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно Податкового кодексу України, а саме: операції з постачання продуктів дитячого харчування. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 06.02.2014 року №0000701703 державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 70 563,40 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 980,85 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Державна податкові інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що будь-яка особа яка підлягає державній реєстрації як платник податку на додану вартість і у випадках та порядку визначених статтями 180-183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Проте, позивач не подала до податкового органу заяву про реєстрацію як платника податку, та відповідально повинна була сплатити суми ПДВ за період жовтень, листопад, грудень 2011 року. Таким чином, податковим органом правомірно зараховано позивачу до сплати податку на додану вартість та виставлено штрафні санкції, а відтак підстави для скасування податкового повідомлення - рішення в цій частині - відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі в межах вимог заявлених в апеляційній скарзі у відповідності до ст.. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 02.12.2013 року по 13.12.2013 року посадовими особами ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська було проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки за №1230/1703/НОМЕР_1 від 20.12.2013 року.
Перевіркою встановлено, серед іншого, порушення вимог п. 187.1. ст.. 187 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 98 853,00 грн., в тому числі : за жовтень 2011 року у розмірі 35440,8 грн., за листопад 2011 року у розмірі 35122.56 грн., за грудень 2011 року у розмірі 28289,64 грн..
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.02.2014 року № 0000701703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 98 853,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25 053,25 грн.
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 06.02.2014 року № 0000701703 в частині визначення позивач суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 70 563,40 та застосування штрафних санкцій у розмірі 17 980,85 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума визначеного податкового зобов'язання з ПДВ починна бути виставлена позивачу лише з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень. Оскільки позивач досягла загального обсягу оподаткованих операцій понад 300 000 грн. лише у листопаді, то обов'язок щодо подачі зави про реєстрацію себе як платника ПДВ в неї виник 11 грудня 2011 року, а тому податкові зобов'язання слід рахувати лише з 11 грудня 2011 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач у 2011 році перебув на спрощеній системі оподаткування згідно Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку від 16.12.2010 року, яке знаходиться у матеріалах справи.
Згідно звіту позивача за 3 квартал 2011 року та пояснень викладених у позовній заяві перевищення обсягу виручки 500 000,00 грн. мало місце у 3 кварталі 2011 року, а саме: у вересні 2011 року.
Згідно звітну позивача від 11.10.2011 року № 70907 у вересні 2011 року позивач досяг обсягу виручки 525 741,00 грн.
Таким чином, у відповідності вимог чинного Законодавства, з дня порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування - перевищення виручки 500 000,00 грн., всі доходи, які отримує позивач оподатковуються із застосуванням правил загальної системи оподаткування.
Отже, на час виникнення спірних відносин що розглядаються, позивач перебувала на обліку в ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на загальній системі оподаткування.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що операції позивача з постачання товарів харчування перевищили суму 300 000,00 грн. (без ПДВ) у листопаді 2011 року: (вересень 2011 року сума 25 741,00 грн. (сума, що перевищує 500 000,00 грн.) + жовтень 2011 року сума 177 204,00 грн. + листопад 2011 року сума 175 612,80 грн.).
Так, у відповідності до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Згідно з пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу."
Пунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відтак, з урахуванням наведених норм, якщо особа, у якої обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 місяців перевищив 300 000 грн., не подала до органу державної податкової служби заяву, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.
Отже, у зв'язку з тим, що у грудні 2011 року позивачем було перевищено допустиму суму прибутку від здійснення операцій з постачання товарів, яка становить 300 000 грн., то ФОП ОСОБА_2 була зобов'язана до 10 січня 2012 року подати до територіального органу державної податкової служби заяву про реєстрацію її як платника ПДВ та лише з 11 січня 2012 року сплачувати податок на додану вартість.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість починаючи з жовтня 2011 року та застосування штрафних санкцій за несплату податку за період жовтень 2011 - грудень 2011 року.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що неправомірним є застосування до позивача штрафу за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період жовтень-листопад, грудень 2011 року на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України з огляду на те, що особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.
Отже, відповідачем в порушення вимог ст.. 72 КАС України, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги податкового органу.
У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетрвоській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі №804/11200/14 - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко