27 січня 2015 рокусправа № 804/12101/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 29 жовтня 2013 року у справі №804/12101/13-а за позовом Дочірнього підприємства „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укпрофоздоровниця" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
17 вересня 2013 року Дочірнє підприємство „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укпрофоздоровниця" (далі - ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця") звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000812230 та №0000792230 від 22 травня 2013 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
На підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Акту перевірки від 25 квітня 2013 року за №372/22-2/32365106 „Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця" з питань господарських відносин з ТОВ „Лігран" (код за ЄДРПОУ 34656476) травень, червень 2012 року" - ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця" зареєстровано 05 лютого 2003 року у Верхньодніпровській районній державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію № 120210500010017. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32365106. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби №688 від 20 лютого 2003 року, на момент перевірки перебуває на обліку у Верхньодніпровській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. У періоді за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02 серпня 2007 року №100056570, видане Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, індивідуальний податковий номер - 323651004168, було зареєстроване платником ПДВ з 21 лютого 2003 року.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі наказу Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 392 від 11 квітня 2013 року фахівцем Верхньодніпровської ОДПІ, згідно з п.п 75.1.2 п.75.1 ст.75 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця"з питань господарських відносин з ТОВ „Лігран" за період травень, червень 2012 року. Позивача було проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11 квітня 2013 року № 392 та повідомленням про проведення перевірки від 12 квітня 2013 року № 257. Перевірка проводилась в приміщені Верхньодніпровської ОДПІ за адресою м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, буд.2, каб.19, без присутності посадових осіб ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця".
Відповідно до висновків перевірки було встановлено порушення абз. „а" пп. 14.1.13., п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4968,43 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012 року у сумі 4934,16 грн. та за 2 кв. 2012 року у сумі 34,27 грн.; порушення п.198.1, п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 3916,00 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 1789,85 грн., червень 2012 року - 699,16 грн.
28 травня 2013 року ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця" було отримано поштою податкове повідомлення-рішення № 0000812230 від 22 травня 2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3733 грн. 52 копійок у т.ч. за основним платежем - 2489 грн. 01 коп., штрафні (фінансові) санкції - 1244 грн. 51 коп. А також податкове повідомлення-рішення №0000792230 від 22 травня 2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 7452 грн.65 коп. у т.ч. за основним платежем - 4968 грн. 43 коп., штрафні (фінансові) санкції - 2484 грн. 22 коп.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, спочатку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, потім до Міністерства доходів і зборів України, проте рішеннями про результати розгляду скарг податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 22 травня 2013 року №0000792230, №0000812230 залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Судом встановлено, що реальність здійснення господарських відносин ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця" та ТОВ „Лігран" у перевірямому періоді підтверджується наступними первинними документами.
Між ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця" та ТОВ „Лігран" було укладено договір № 22/05 від 22 травня 2012 року купівлі-продажу, за умовами якого Продавець - ТОВ „Лігран" зобов'язується поставити і передати у власність Покупця ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця"побутову техніку.
Розділом 3 вказаного договору передбачено, що Поставка товарів відбувається партіями протягом строку дії дійсного Договору. Конкретні об'єми і строки поставки товару погоджуються сторонами в робочому порядку шляхом зазначення їх у двосторонніх накладних, підписаних уповноваженими сторонами. Поставка товару відбувається на умовах DDU (згідно з правилами Інкотермс-2000) до місця призначення. Доставка товару відбувається Покупцем своїм транспортом за власний рахунок до місця призначення. Місце призначення: м. Верхньодніпровськ, територія Санаторій „Славутич". Обов'язки Продавця передати товар Покупцеві вважаються виконаними у момент вручення товару покупцеві.
Розділом 4 вказаного договору передбачено, що повний розрахунок Покупцем за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки, на розрахунковий рахунок Продавця. Днем оплати за поставлений товар являється день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Розділом 7 договору № 22/05 від 22 травня 2012 року купівлі-продажу передбачено, що дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року, а в відношенні не виконаних обов'язків до виконання.
В ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, на підтвердження реальності здійснення господарської операції з боку ДП „Санаторій „Славутич" імені Б.В. Пашковського ЗАТ ЛОЗПУ „Укпрофоздоровниця" за договором, уповноваженим особам Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було надано: копію Договору куплі-продажу №22\05 від 22 травня 2012 року; копію Видаткової накладної №77 від 06 червня 2012 рок; копію Видаткової накладної №78 від 06 червня 2012 року; копію Рахунку-фактури № СФ-46 від 22 травня 2012 року; копію Рахунку-фактури № СФ-47 від 30 травня 2012 року; копія довіреності № 93 від 06 червня 2012 року; копію довіреності № 95 від 06 червня 2012 року; копію товарно-транспортної накладної № 354 від 06 червня 2012року; копія податкової накладної № 1063 від 28 травня 2012 року; копія податкової накладної № 244 від 05 червня 2012 року.
Фактичне отримання позивачем товарів/послуг від зазначеного контрагента за укладеним договором підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в акті перевірки актами, накладними, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.
Отже, проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.
Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення абз. „а" пп. 14.1.13., п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4968,43 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012 року у сумі 4934,16 грн. та за 2 кв. 2012 року у сумі 34,27 грн. та порушення п.198.1, п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 3916,00 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 1789,85 грн., червень 2012 року - 699,16 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднвної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі №804/12101/13-а- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров