Справа: № 826/10139/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Прокуратури м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Девелопмент» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю Прокуратури м. Києва, про визнання незаконної та скасування постанови, -
У липні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Девелопмент», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови №165/14/1/7126-86/2606/02/1 від 26.06.2014 року про накладення штрафу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач та Прокуратура м. Києва подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та постановити нову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегією суддів під час розгляду справи в судовому засіданні 02 лютого 2015 року протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача про процесуальне правонаступництво з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Прокуратури м. Києва - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої виходив з того, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не була наділена повноваженнями у період з 16.06.2014 року по 26.06.2014 року здійснювати перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та застосовувати фінансові санкції. Тобто, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було проведено позапланову перевірку та прийнято постанову поза межами своїх повноважень.
Також, суд дійшов висновку, що Інспекцією перевірку позивача було проведено з порушенням встановленого законом порядку.
Крім того, надаючи оцінку встановленим під час здійснення перевірки порушенням, суд першої інстанції зазначив, що листом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 23.04.2014 року № 709, зі змісту якого вбачається, що об'єкт ЖК «Совські ставки» за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 70, має бути віднесеним до V категорії складності виходячи з кількості квартир та архітектурно - планувальних рішень, лише висловлено припущення щодо віднесення запитуваного об'єкта до V категорії складності. Проте, будь-яких доказів, якими б підтверджувалось віднесення об'єкта до V категорії складності, крім вказаного листа філії ДП «Укрдержбудекспертиза», відповідачем до суду не надано.
Відтак суд дійшов висновку, що доводи відповідача є декларативними, у зв'язку із чим відсутні підстави для кваліфікування дій позивача як внесення саме недостовірних даних до декларації про початок виконання будівельних робіт.
Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 30.04.2014 року ТОВ «Сіті-Девелопмент», як замовник будівництва, подано до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті - будівництво житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом по вул. Кіровоградській буд. 70 у Солом'янському районі м. Києва, із зазначенням у ній ІІІ категорії складності об'єкта, яку відповідачем зареєстровано 08.05.2014 року за № КС 083141280258.
16.06.2014 року заступником начальника Управління контролю будівництва об'єктів - начальником Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Київ Тарановим Д.В. у присутності осіб, які знаходилися на будівельному майданчику (відповідно до усних пояснень - представників замовників), на підставі вимоги Прокуратури міста Києва від 16.05.2014 року за № 07/1/5-1189-14, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Сіті - Девелопмент» на об'єкті будівництва - будівництво житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом по вул. Кіровоградській буд. 70 у Солом'янському районі м. Києва.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сіті-Девелопмент» зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом на вул. Кіровоградській, буд.70 у м. Києві від 05.05.2013 року № КВ 083141280258. Листом ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи», який надійшов до Інспекції за дорученням з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2014 року № 709, та зареєстроване Інспекцією за № 7/26-2005/25 від 20.05.2014 року повідомлено, що об'єкт будівництва на вул. Кіровоградській, буд. 70 у Солом'янському районі м. Києва має бути віднесений до V категорії складності. З огляду на викладене убачаються ознаки порушення містобудівного законодавства в частині заниження категорії складності об'єкта будівництва та виконання будівельних робіт за вказаною вище адресою без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 36 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки 16.06.2014 року встановлено, що будівельні роботи з вказаного будівництва тривають. З боку осіб присутніх на будівельному майданчику у доступі до об'єкту будівництва та у будь-яких поясненнях відмовлено.
Висновки перевірки викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил б/н від 16.06.2014 року.
16.06.2014 року Інспекцією видано ТОВ «Сіті - Девелопмент» припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурними вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким зобов'язано позивача зупинити виконання будівельних робіт з 16.06.2014 року та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства до 26.06.2014 року та повідомити Інспекцію.
За результатами перевірки 16.06.2014 року заступником начальника Управління контролю будівництва об'єктів - начальником Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Київ Тарановим Д.В. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «Сіті-Девелопмент».
Крім того, постановою № 165/14/1/7126-86/2606/02/1 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2014 року визнано ТОВ «Сіті-Девелопмент» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн.
Вважаючи, вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 (далі - Положення), Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно пункту 6 Положення, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
У силу положень підпунктів 8, 10 пункту 4 Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду та будівель громадського призначення, а також здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року за № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком. Погоджено пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.06.2014 року № 116 «Про ліквідацію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві» ліквідовано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та призначити Голову Комісії з ліквідації державно-будівельного контролю у м. Києві.
Так, наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 18 червня 2014 року №46 «Про створення ліквідаційної комісії для проведення заходів, пов'язаних з ліквідацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві» утворено ліквідаційну комісію з ліквідації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та затверджено її персональний склад.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим 20.10.2011 року за № 1074.
Пунктом 18 Порядку №1074 встановлено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Враховуючи вищевикладені нормативно-правові акти, суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавством встановлено, що до комісії переходять лише ті повноваження, які безпосередньо стосуються ліквідаційного процесу, а не застосування штрафних санкцій до суб'єктів містобудування.
Проте, судом першої інстанції не враховано, що за змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до п. 12 Порядку №1074 орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Пунктами 13, 14 Порядку №1074 визначено, що акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
Право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється.
Тобто, наведеними нормами встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, при цьому орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Так, з матеріалів справи убачається, що рішення про ліквідацію (припинення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року за № 150 та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.06.2014 року № 116. Водночас згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з 18.06.2014 року перебуває в стані припинення. Слід звернути увагу, що запис про державну реєстрацію саме припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови Інспекції, внесено не було.
Водночас відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», що набрала чинності 01.08.2014 року, Кабінет Міністрів України постановив Державній архітектурно-будівельній інспекції забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Разом з тим, згідно направлення на здійснення позапланової перевірки від 23.05.2014 б/н та 16.06.2014 б/н, за підписом заступника начальника Інспекції Алєксєєнка І.О., перевірка правомірності виконання будівельних робіт при будівництво житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом на вул. Кіровоградській буд. 70 у Солом'янському районі м. Києва, повинна була бути проведеною у термін з 23.05.2014 року по 28.05.2014 року та з 16.06.2014 року по 17.06.2014 року.
Отже, з наведено випливає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у період з 23.04.2014 року (прийняття Кабінетом Міністрів України постанови за № 150 про її ліквідацію) до 09.07.2014 року (прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 294 про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України) та після 09.07.2014 року і до 10.10.2014 року (прийняття наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Щодо діяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві» №272) була наділена правом здійснювати свої повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності.
Відтак, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві була наділена повноваженнями проводити перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та застосовувати фінансові санкції у період з 16.06.2014 року по 26.06.2014 року, а висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Отже, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було проведено позапланову перевірку позивача та прийнято постанову про накладення на нього штрафу в межах наданих повноважень.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо оцінки обставин проведення самої перевірки.
Зокрема, у відповідності до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року N 553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку).
Так, підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Сіті - Девелопмент» на об'єкті будівництва - будівництво житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом по вул. Кіровоградській буд. 70 у Солом'янському районі м. Києва, стала вимога Прокуратури міста Києва від 16.05.2014 року за № 07/1/5-1189-14.
З вказаної вимоги вбачається, що у строк до 22.05.2014 прокуратура зобов'язувала Інспекцію надати інформацію щодо реєстрації та скасування дозвільних документів про будівництво, реставрацію чи введення в експлуатацію певних об'єктів будівництва, серед переліку яких був об'єкт, замовником якого є ТОВ «Сіті - Девеломент». Також, зобов'язано надати інформацію про наявність випадків відхилення від проектної документації на об'єктах та матеріали перевірок об'єктів за 2013-2014 роки.
Щодо тверджень позивача про порушення Інспекцією строку проведення перевірки встановленого прокуратурою, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. При цьому, законодавчо не визначено обмеження Інспекції проведення перевірки строками встановленими правоохоронними чи іншими органами влади.
Зокрема відповідно до направлення на проведення перевірки та рішення про продовження перевірки її строк встановлено з 23.05.2014 року по 28.05.2014 року та з 16.06.2014року по 17.06.2014 року, що вкладається у межі визначені Порядком №553.
Крім того, суд першої інстанції задовольняючи позов погодився із позивачем про те, що прокуратурою не ставилось питання про перевірку правильності віднесення об'єкту будування до категорії складності, що свідчить про те, що Інспекція при проведенні позапланової перевірки, вийшла за межі вимоги прокуратури.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, на те, що Прокуратура м. Києва вимагала надати ґрунтовну інформацію та завірені належним чином копії документів, крім іншого, матеріали перевірок додержання вимог містобудівного законодавства у діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють/здійснювали будівельні роботи на ділянках за адресами, вказаними у зверненні народного депутата України, проведених відповідачем протягом 2010-2014 років, із відповідними додатками. Також зазначено про необхідність повідомлення прокуратури міста Києва про те, чи не допущено відхилення від проектної документації у процесі будівництва/реконструкції зазначених у зверненні народного депутата України об'єктів будівництва та при введені їх в експлуатацію.
Аналізуючи вказану вимогу, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що прокуратурою не ставилось питання про перевірку правильності віднесення об'єкту будування до категорії складності, оскільки додержання вимог містобудівного законодавства у діяльності суб'єктів господарювання є загальним поняттям та охоплює в собі в тому числі і правильність віднесення об'єкту будування до категорії складності. При цьому встановлення відхилень від проектної документації та невідповідність її нормам законодавства також входить до загального поняття дотримання містобудівного законодавства.
Згідно з пунктами 9, 12, 13, 16 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктами 17, 18, 19, 21 Порядку № 553, встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема зафіксовано в акті перевірки, та не заперечується позивачем, перевірка була проведена у присутності осіб, які знаходились на будівельному майданчику (відповідно до усних пояснень - представників замовників). Відтак, враховуючи, що посадові особи Інспекції були допущені до перевірки, та те, що відповідно до п. 13 Порядку № 553 участь суб'єктів містобудівної діяльності у разі здійснення перевірки є виключно їх правом, а не обов'язком, колегія суддів не приймає до уваги зауваження позивача в цій частині.
Водночас, складений за результати здійсненої перевірки акт та припис були направлені на адресу Товариства, що останнім не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
Надаючи оцінку встановленим Інспекцією під час проведення перевірки позивача порушенням містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 08 травня 2014 року за № КВ 083141280258 відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва. Відповідно до інформації, зазначеної у декларації, об'єкт будівництва віднесено до ІІІ категорії складності.
Поряд з цим, у ході перевірки позивача встановлено, що об'єкт будівництва має бути віднесений до V категорії складності.
Зокрема, згідно листа державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи" від 23 квітня 2014 року № 709, житловий комплекс "Совські ставки" (місто Київ, вулиця Кіровоградська, 70) складається з чотирьох 25-поверхових житлових будинків із загальною кількістю квартир - 920 (по 8-11 квартир на поверсі). У кожному будинку запроектовані однокімнатні квартири площею 30,5-43 кв.м., двокімнатні - 49-75 кв.м., трикімнатні - 98-100 кв.м.
Виходячи із загальної кількості квартир, а також архітектурно-планувальних рішень, об'єкт будівництва має бути віднесений до V категорії складності. Проте, на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі "Дозвільні документи" міститься інформація про зареєстровану декларацію.
Окремо, колегія суддів звертає увагу на те, що наказом від 19 червня 2014 року № 30 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" скасовано реєстрацію декларації.
Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що наказ від 19 червня 2014 року № 30 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року (справа №826/14526/14), оскільки у відповідності до вимог ст. 254 КАС України вказане судове рішення не набрало законної сили, а відтак не є обов'язковим. Крім того, висновки викладені у вказаному судовому рішенні не підтверджують та не спростовують висновків Інспекції, що стали підставою для прийняття нею спірної постанови про накладення штрафу.
Стосовно визначення категорії складності об'єкта будівництва слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року 21-433а13 зазначено, що аналіз приписів ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у системному зв'язку з іншими нормами цього Закону та Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, дає підстави для висновку, що встановлено загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
До повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.
Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.
Тобто, територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України наділені повноваженнями на віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності.
Водночас контролюючий орган приймаючи спірну постанову про накладення штрафу виходив з того, що категорія складності зазначеного об'єкта на підставі класу наслідків відповідно ДСТУ-Н В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», ДБН А.2.2.-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», постанови № 557 від 27 квітня 2011 року та ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи», який надійшов до Інспекції за дорученням з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2014 року № 709, та зареєстроване Інспекцією за № 7/26-2005/25 від 20.05.2014 року, встановлена як V.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011р. №557 "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності" (Далі Порядок №557) визначено, що категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта. Юридичні та фізичні особи, які беруть участь у визначенні категорії складності об'єктів будівництва, несуть відповідно до закону відповідальність за порушення вимог цього Порядку. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється спеціально уповноваженими органами у сфері містобудування та архітектури.
Виходячи з наведених законодавчих норм та Порядку №557 на відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням забудовниками, замовниками та проектними організаціями державних будівельних норм та стандартів, в тому числі, правильності визначення категорії складності об'єкту будівництва, а позивач, як проектувальник, несе відповідальність за правильність визначення категорії складності об'єктів будівництва.
Як убачається з матеріалів справи та сторонами не спростовується, позивачем здійснюється будівництво житлового комплексу, яке позивач відніс до ІІІ категорії складності.
Відповідно до пункту 6 Порядку №557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:
1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки;
2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;
3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;
4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:
можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат;
можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення;
можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.
За аналогічними критеріями визначається категорія складності об'єкту будівництва і за вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ".
З аналізу наведених норм убачається, що об'єкт - будівництво житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом по вул. Кіровоградській буд. 70 у Солом'янському районі м. Києва, відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки, тобто до V категорії складності.
З урахуванням наведеного відповідач прийшов до обґрунтованих висновків, що має місце заниження позивачем категорії складності вказаного об'єкту будівництва.
Відповідно ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації за заниження категорії складності об'єкту будівництва у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.
Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.п. 2, 18, 23, 30, 33 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
Для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.
До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).
У разі коли право на будівництво об'єкта будівництва передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), дозвіл підлягає переоформленню Інспекцією, яка видала такий дозвіл.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Замовник відповідає згідно із законом за порушення вимог, визначених цим Порядком.
Тобто, з вище викладених норм вбачається, що будівельні роботи на об'єкті будівництва, віднесеного до V категорії складності, можуть проводитися після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Проте, доказів, які б свідчили про наявність у позивача вказаного дозволу, у ході судового розгляду справи представниками позивача не надано, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, враховуючи вище викладені норми та обставини, прийшов до висновку про правильність висновків відповідача щодо порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі внесення у декларацію неправдивих відомостей, натомість висновки суду першої інстанції є помилковими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини, що мають значення для справи, помилково застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Прокуратури м. Києва - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Прокуратури м. Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Девелопмент» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю Прокуратури м. Києва, про визнання незаконної та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Суддя: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 03.02.2015 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.