Справа: № 826/18182/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Старової Н.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в своєму позові позивач просив визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо здійснення реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Державну міграційну службу України здійснити реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
23 квітня 2014 позивач звернувся з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 до Автозаводського РВ у м. Кременчук УДМС України в Полтавській області, у задоволенні якої вказаним відділом було відмовлено на підставі статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 2.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, затвердженого наказом МВС України № 1077 від 22 листопада 2012 року.
26 вересня 2014 року позивач надіслав до відповідача звернення, в якому просив відповісти, яким чином йому виконати вимоги Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та зареєструвати нове місце проживання.
Листом № Р-2665/6-14 від 07. жовтня 2014 року Державною міграційною службою України повідомлено позивача, що у зв'язку з окупацією Автономної Республіки Крим, на сьогодні територіальні підрозділи Головного управління ДСМ в АР Крим та Управління ДМС в місті Севастополі не можуть виконувати покладені на них завдання, зокрема, з питань реєстрації місця проживання, оскільки припинили свою діяльність на території цього півострову. З огляду на викладене, наразі вирішити порушене позивачем питання не вбачається за можливе.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо не реєстрації місця проживання в м. Севастополі, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 13 серпня 2010 року по 23 вересня 2014 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_1, виданим Автозаводським РВ Кременчуцького МУ УМВС України у Полтавській області 23 січня 1996 року.
Відповідно до наданої позивачем до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу квартири від 23 квітня 2012 року, ОСОБА_3 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
З вересня 2014 року позивач, згідно його пояснень, постійно проживає в м. Севастополі, однак з вини Державної міграційної служби України не може виконати вимоги Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та зареєструвати нове місце проживання.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч.1 статті 6 цього Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Статтею 11 вказаного Закону визначено, що реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405/2011, ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Отже, з наведених положень вбачається, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, однак, особа має бути зареєстрована за таким місцем проживання, причому у чітко визначені законодавством строки та уповноваженими на таку реєстрацію органами.
Між тим, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на даний час Крим являється окупованою територією.
Так, згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 наведеного Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Відповідно до ч.2 статті 4 цього Закону правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно ч.1 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 статті 17 Закону у разі неможливості здійснювати діяльність на тимчасово окупованій території місце розташування державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, даний закон встановлює як те, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України мають діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, так і те, що такі органи чи посадів особи можуть взагалі не мати можливості функціонувати.
Колегією суддів встановлено, що на окупованій території Криму жодні територіальні органи Державної міграційної служби України не діють, в той же час жодним іншим територіальним органам відповідача повноваження щодо реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання особи не передані, а тому вбачається неможливим задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.