26 січня 2015 року Справа № 9104/2550/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року по справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» про стягнення заборгованості,-
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» в якому просила стягнути кошти в сумі 10081,98 грн. у рахунок погашення податкового боргу.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду 23 листопада 2011 року позов задоволено, вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» 10081,98 грн. податкового боргу з податку на додану вартість станом на 10.10.2011 року за рахунок готівки та з рахунків у банках, обслуговуючих ТзОВ «західагроінвест».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Тернопільської ОДПІ №75/16-02/35969591 від 27.05.2011р. анульовано реєстрацію ТОВ «Західагроінвест» як платника податку на додану вартість. Після чого проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ. В результаті актом від 25.06.2011р. №47607/16- 2/35969591 Товариству було донараховано податкове зобов'язання на суму 9920,2 грн. відповідно до ст. 184 Податкового кодексу України. Дану суму позивач просив суд стягнути з відповідача і відповідно позовні його позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Підставою для нарахування податкового зобов'язання з ПДВ стали дані податкової декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011р., а саме відображення в додатку К1/1 балансова вартість запасів на складах (місцях зберігання) на кінець звітного періоду в сумі 49601 грн.
Також апелянт зазначає, що залишки товарів на складах на кінець звітного періоду балансовою вартістю 49601 грн. були відображені у Декларації на прибуток товариства за 9 місяців 2009 р. У всіх наступних Деклараціях з податку на прибуток ця сума не змінювалась. Однак це не підтверджується первинними документами та реєстрами бухгалтерського обліку, що є у Товариства. На кінець 2009р. на складах товариства знаходилось товарів балансовою вартістю 9446 грн., а на кінець першого кварталу 2010 р. вісі товари наявні ТОВ «Західагроінвест» були або продані або повернуті постачальникам, діяльність призупинена. Реалізовані товари за цей період у Декларації з податку на прибуток за 2009 р. були помилково віднесені до валових витрат. За перший квартал 2010 р. реалізовані та повернуті постачальникам товари також не були відображені у Декларації з податку на прибуток підприємства за цей період.
Відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Після введення в дію з 01.07.2011р. нової форми декларації з податку на прибуток підприємства, уточнення приросту балансової вартості запасів на кінець періоду провести неможливо, через відсутність таких рядків у Декларації нової форми. Після 01.07.2011р. виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, здійснюється шляхом подання декларації, передбаченої Наказом ДПА України від 28.02.2011р. №114, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25 березня 2011р. за №114, (набув чинності з 01.07.2011р.)
Відповідно до Наказу №114 у разі виправлення помилок у звітній (звітній новій) декларації платник податку має заповнити додаток до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку»
Якщо виправлення проводиться в уточнюючій податковій декларації, то додаток до декларації не заповнюється, при цьому уточнююча податкова декларація надається за кожний податковий період, в якому виявлено помилки.
ТОВ «Західагроінвест» 22.11.2011р. звернулось в Тернопільську ОДПІ з метою подання уточнюючих податкових декларацій за 2009 р. та 2010 р., однак Тернопільською ОДПІ відмовлено у прийнятті декларацій, тому в цей же день ТОВ «Західагроінвест» відправило зазначені декларації на адресу Тернопільської ОДПІ цінним листом з описом вкладеного.
Згідно статті 71 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» зареєстроване, як юридична особа органами державної реєстрації 10.06.2008 року та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій податкового органу входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до пункту 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Судом першої інстанції з'ясовано, що станом на 10.10.2011р. податковий борг відповідача складає 10081,98 грн., в тому числі: 9910.95 грн. основного платежу та 171,00 грн. штрафної санкції, який виник в результаті сплати не в повному обсязі узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим органом згідно податкового повідомлення - рішення № 0003651602 від 13.07.2011 року (сума - 10091,20 грн.). Податковим органом вживались заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, зокрема надіслано податкову вимогу форми «Ю»від 26 липня 2011р. №1254.
У даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно зазначив, що виконанням податкового обов'язку згідно п.38.1 ст.38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникненні податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплачена своєчасно.
Відповідно до п.14.1.175. ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженої в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 20.1.17 п 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашенні податкового боргу. Також згідно пп. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих, такого платника, на суму податкового боргу або його частини;
Пункт 95.1 статті 95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків і шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до вимог частини 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до вимог пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підстав рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Тому суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року по справі № 2-а/1970/3343/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин