Справа: № 826/14131/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
28 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
при секретарі: Пакіж О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берізка» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області) про скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Берізка» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області) (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови №З-2608/1-7/10-6/2608/09/01 та №З-2608/2-7/10-7/2608/09/01 від 26.08.2014 року про накладення штрафу (далі по тексту - оскаржувані постанови).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем на підставі звернення виконавчого комітету Броварської міської ради від 21.07.2014 року №7/10-2107/49, звернення Броварської міжрайонної прокуратури від 04.08.2014 року №7/10-0408/24 та направлення від 01.08.2014 року №1900.14/09/02 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Берізка», у зв'язку з чим складено акт від 15.08.2014 року (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №605862 - для обслуговування будівлі магазину - землі комерційного використання, земельна ділянка належить ТОВ «Берізка».
Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 19.05.2014 року №441 магазин «Берізка» та його частина, яка переобладнана під кафе, прийняті в експлуатацію.
Під час проведення перевірки та згідно наданих пояснень директора ТОВ «Берізка» Дущенка О.П. встановлено, що ТОВ «Берізка» в 2013 році без документу, що дає право на виконання будівельних робіт виконані будівельні роботи з реконструкції магазину «Берізка» по вул. Красовського, 27 в м. Бровари Київської області, а саме: побудовано прибудову (м'ясний магазин) магазину розмірами в плані 16,67х6,30 м., чим порушено ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, перевіряючими встановлено, що без прийняття об'єкта в експлуатацію здійснюється самовільна експлуатація прибудови (м'ясний магазин) до магазину «Берізка» по вул. Красовського, 27 м. Бровари Київської області, чим порушено ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також, в акті перевірки вказано, що об'єкт належить до ІІІ категорії складності.
На підставі вищенаведеного, відповідачем складено протоколи №2-Л-З-1508/1 та №2-Л-З-1508/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.08.2014 року, якими призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також приписи №С-1508/4 та №С-1508/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.08.2014 року, якими з метою усунення виявлених порушень від ТОВ «Берізка» вимагається в термін до 30.09.2014 року усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку та з моменту отримання припису зупинити експлуатацію об'єкта реконструкції магазину-кафе «Берізка» по вул. Красовського, 27 в м. Бровари Київської області до усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.
За результатами виявлених порушень, відповідачем винесено оскаржувані постанови, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн. та у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн.
Не погоджуючись із діями та оскаржуваними постановами відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача закінчився у березні 2014 року, а тому, винесені відповідачем оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.
Статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", зокрема, у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, установлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, в додатку до цієї постанови "Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців" вказана і Держархбудінспекція.
Як підтверджується матеріалами справи та зазначено позивачем, ТОВ «Берізка» будь-яких заяв до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо проведення перевірки їх підприємства не подавала.
Крім того, в матеріалах справи не містяться докази того, а суб'єктом владних повноважень не спростовано, що Кабінет Міністрів України надавав розпорядження на проведення перевірки ТОВ «Берізка».
Також, матеріали справи не містять доказів того, що здійснена Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області перевірка ТОВ «Берізка» відбувалась за рішенням суду або на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивача.
Крім того, приписами ст. 238 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України строки адміністративно-господарських санкцій можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тобто, законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Другий обмежуваний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекція, приймаючи рішення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч. 1 ст. 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваними постановами штраф є адміністративно-господарською санкцією, такий штраф повинен застосовуватись у межах строків, визначених ст. 250 ГК України, частина перша якої передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.05.2014 року (№ЄДРСР 39689373), яка прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини першої ст.244-2 КАС України, зокрема, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області) - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
.
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Карпушова О.В.