"29" січня 2015 р. Справа № 18/257
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.
при секретарі Катренко І.С.
за участю представників:
первісного кредитора - ПАТ "Полтава Банк" - Довбенко О.Ю., довіреність № 559 від 28.03.2013 р.,
нового кредитора - ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність б/н від 09.09.2014 р.,
боржника (заявника скарги) - Кулія В.М., довіреність б/н від 29.01.2015 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м. Полтава (вх. №119П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі № 18/257
за заявою Державної податкової служби у м. Полтаві, м. Полтава,
до Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м. Полтава,
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. (суддя Іванко Л.А.) здійснено заміну кредитора - Публічного акціонерного товариства "Полтава-Банк" у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на ОСОБА_2 з грошовими вимогами до Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" в сумі 2460361,75 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Бурова компанія "Букрос" (далі - ВАТ "БК "Букрос") з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі №18/257 та прийняти нову ухвалу про відмову Публічному акціонерному товариству "Полтава-Банк" (далі - ПАТ"Полтава-Банк" ) і ОСОБА_2 у задоволенні заяв про заміну кредитора у справі №18/257.
Так, заявник скарги зазначає, що суд порушив його процесуальні права, позбавивши можливості бути присутнім під час розгляду заяв ПАТ "Полтава-Банк" та ОСОБА_2, а також не направив на його адресу прийняту за результатами розгляду оскаржувану ухвалу, що є грубим порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що явка сторін в судове засідання місцевого господарського суду 25.02.2014 р. була обов'язковою, оскільки вона зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, зокрема, суд мав дослідити, встановити та відобразити досліджені обставини в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, чи має ПАТ "Букрос" заперечення до нового кредитора, а також те, чи існують обставини, які виключають здійснення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Таким чином, суд, всупереч наведеному, на думку заявника скарги, порушив приписи статті (скаржник не вказав номер статті) Господарського процесуального кодексу України, якою закріплено право сторін у судовому процесі, що і стало підставою для звернення ВАТ "Бурова компанія "Букрос" до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. апеляційну скаргу ВАТ "Бурова компанія "Букрос" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.04.2014 р.
ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №3107 від 15.04.2014 р.) не погоджується з доводами, викладеними у ній, вважає скаргу такою, що не може бути задоволена у зв'язку з її безпідставністю та необгрунтованістю.
Зокрема, ОСОБА_2 зазначає, що скаржник не навів жодного доводу на предмет порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, отже, виходячи з наведеного, просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі №18/257 - без змін.
В зв'язку з необхідністю надання в судове засідання додаткових доказів та пояснень у справі розгляд справи відкладено на 05.05.2014 р.
Боржник надіслав додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. №3343 від 23.04.2014 р.), в яких, зокрема, вважає, що в силу ч. 3 ст. 512, ст. 1054, ст. 1077 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" відсутні правові підстави для заміни первісного кредитора новим кредитором.
ОСОБА_2 у доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу (вх. №3461 від 29.04.2014 р.) зазначає, що заявником скарги не визначено в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, яким чином заміна кредитора з ПАТ "Полтава-Банк" на ОСОБА_2 впливає на права та обов'язки боржника, оскільки обсяг прав та обов'язків боржника не змінився.
Також ОСОБА_2 вказує на те, що при заміні кредитора між ним та ПАТ "Полтава-Банк" було укладено саме договір про відступлення права вимоги, а не договір факторингу, які не можна ототожнювати, оскільки вони є різними цивільно-правовими договорами.
Крім того, кредитор вказує, що в рамках даної справи вимоги нового кредитора обмежуються сумою кредиторських вимог, що внесена до реєстру кредиторських вимог боржника, та всіма правами кредитора у справі про банкрутство, тобто, жодним чином не збільшується обсяг вимог до боржника, та, відповідно, не порушуються його права.
Боржник у додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 25.04.2014 р. зазначає, що ОСОБА_2 та ПАТ "Полтава-Банк", укладаючи договір відступлення права вимоги за кредитним договором, порушили ст. 514 Цивільного кодексу України, а саме норми матеріального права щодо дотримання суб'єктного складу сторін за таким договором, оскільки ОСОБА_2 не може виконувати функцію банківської установи з правом кредитування і правами кредитодавця за кредитним договором без отримання на те відповідної ліцензії, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для заміни первісного кредитора на нового.
Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві надіслало заяву (вх. №3514 від 05.05.2014 р.) в якій зазначило, що підтримує вимоги заявника скарги про скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. про заміну кредитора та просить розглянути скаргу у відсутності його представника.
Розпорядник майна боржника Терещенко О.В. у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №3517 від 05.05.2014 р.) повідомив про те, що погоджується зі скаргою та вважає, що вона підлягає задоволенню.
Кредитор - Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №3518 від 03.05.2014 р.) вважає, що господарським судом першої інстанції порушено вимоги чинного законодавства в частині не повідомлення кредиторів у справі про банкрутство про подання одним з кредиторів клопотання про заміну ПАТ "Полтава-Банк" на ОСОБА_2 та не врахування думки кредиторів щодо такої заміни, оскільки дана процесуальна дія тягне за собою включення ОСОБА_2 до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, та, в свою чергу, його зміни.
На думку кредитора, заміна кредитора у процедурі банкрутства внаслідок відступлення права вимоги за договором не передбачена, тому Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області підтримує вимоги боржника щодо скасування ухвали місцевого господарського суду від 25.02.2014 р. про заміну кредитора у справі з підстав поверхневого дослідження судом першої інстанції матеріалів справи.
ПАТ "Полтава-Банк" у запереченнях на апеляційну скаргу (вх. №3520 від 05.05.2014 р.) вважає її такою, що не підлягає задоволенню з підстав необгрунтованості та безпідставності.
Зокрема, кредитор зазначає, що апеляційна скарга грунтується не на належних доказах, а на хибних домислах та безпідставних припущеннях, які не підтверджені у встановленому законом порядку. Також, на його думку, подання боржником апеляційної скарги свідчить про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами і має на меті лише затягування провадження у справі про банкрутство, що суперечить принципам взаємної поваги до прав і охоронюваних законом інтересів кредиторів та інших учасників провадження у справі №18/257.
На підставі викладеного, ПАТ "Полтава-Банк" вважає, що апеляційну скаргу ВАТ "Бурова компанія "Букрос" необхідно відхилити, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі №18/257 залишити без змін.
05.05.2014 р. боржник надав заяву про відмову від апеляційної скарги відповідно до ст. 100 Господарського процесуального кодексу України (вх. №3503).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 р. прийнято відмову Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі №18/257. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" припинено.
ВАТ "Бурова компанія "Букрос" подало касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 р. касаційну скаргу ВАТ "Бурова компанія "Букрос" задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 р. у справі №18/257 скасовано. Справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.05.2014 р. представник боржника Кулій В.М. заперечував проти задоволення заяв боржника (вх. №№3502 та 3503) про відкликання довіреностей представників боржника та про відмову від апеляційної скарги, посилаючись на те, що голова правління ВАТ "Бурова компанія "Букрос" з відповідними заявами до апеляційного суду не звертався, а підписи на даних заявах, виконані від його імені, є підробними, та просив суд відкласти розгляд справи.
В порушення вимог ст. ст. 22, 77, 100 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд за відсутності в судовому засіданні Голови правління боржника ОСОБА_6 та без з'ясування фактичних обставин, зробив передчасний висновок, що така відмова від апеляційної скарги не суперечить закону, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. розгляд справи призначений на 29.01.2015 р.
В судове засідання 29.01.2015 р. з'явились представники боржника (заявника скарги), первісного кредитора - ПАТ "Полтава Банк" та нового кредитора - ОСОБА_2, які підтвердили свої вимоги та заперечення, викладені у апеляційній скарзі, доповненнях до неї, відзивах на апеляційну скаргу та доповненнях до відзивів на скаргу.
Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області надіслала клопотання (вх. №1315 від 29.01.2014 р.), в якому зазначає, що не має можливості направити свого представника в судове засідання, призначене на 29.01.2015 р., тому просить розгляд справи здійснювати у відсутності її представника.
Розглянувши вищезазначене, колегія суддів вважає за можливе його задовольнити.
Інші учасники процесу в судове засідання не прибули, про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином (про що свідчать провідомлення про вручення поштових відправлень копії ухвали від 15.01.2014 р. про розгляд справи); до суду повернулась копія ухвали суду від 15.01.2015 р., надіслана на адресу арбітражного керуючого Терещенка О.В. з довідкою поштового відділення зв'язку "за даною адресою не виявлено".
Зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, а також приймаючи до уваги, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ВАТ "Бурова компанія "Букрос" за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 р. порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м. Полтава.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.08.2006 р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рибаченка М.П., на якого згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладено повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, ініціюючого кредитора зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
15.09.2006 р. в газеті "Голос України" №171 розміщено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".
Ухвалою місцевого господарського суду від 09.07.2008 р. затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Качкурова Ф.В.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.08.2010 р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Купрієнка М.В.
Ухвалою господарського суду від 06.10.2011 р. введено процедуру санації підприємства-боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Рибаченка М.П.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 р. у справі №18/257 скасовано.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.08.2012 р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коломійця О.А.
Постановою господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 р. визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Бурова компанія "Букрос" та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором підприємства-банкрута арбітражного керуючого Коломійця Андрія Олександровича (ліцензія №600827 від 15.06.2012р.) з усіма повноваженнями згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідацію підприємства-банкрута, представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс не пізніше 04.12.2013 р., засідання суду з приводу заслуховування першого звіту призначити на 12.03.2013 р.
Ухвалою місцевого господарського суду від 29.07.2013 р.: 1. Скарги на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Коломійця А.О. задоволено. 2. Усунуто арбітражного керуючого Коломійця Андрія Олександровича від виконання обов"язків розпорядника майна ВАТ "Бурова компанія "Букрос". 3. Розпорядником майна ВАТ "Бурова компанія "Букрос" призначено арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича (свідоцтво № НОМЕР_1 від 28.02.2013 року). 4. Зобов'язано арбітражного керуючого Коломійця А.О. передати розпоряднику майна Терещенку О.В. матеріали по здійсненню процедури розпорядження майном ВАТ "Бурова компанія "Букрос". 5. Строк процедури розпорядження майном ВАТ "Бурова компанія Букрос" продовжено на шість місяців. 6. У клопотанні про покладення виконання обов'язків голови правління ВАТ "Бурова компанія "Букрос" на арбітражного керуючого Коломійця А.О. відмовлено.
09.01.2014 р. до господарського суду Полтавської області від кредитора - ПАТ "Полтава-банк" надійшла заява про заміну кредитора у справі про банкрутство ВАТ "БК "Букрос" (вх. №76) .
Заява мотивована тим, що згідно з договором від 06.09.2013 р. про відступлення права вимоги за кредитним договором (а. с. 79-81, т. 48), кредитор ПАТ "Полтава-банк" передав новому кредитору ОСОБА_2 право вимоги до боржника у даній справі про банкрутство. Розмір прав вимоги на день укладення зазначеного договору становить 2460361,57 грн., що підтверджено ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 р.
25.02.2014 р. ОСОБА_2 також надіслав заяву з проханням винести ухвалу у справі №18/257 про банкрутство ВАТ "БК "Букрос" про заміну кредитора ПАТ "Полтава-банк" на ОСОБА_2
Крім того, в матеріалах справи міститься копія повідомлення про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги від 06.09.2013 р., адресована боржнику, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом представника боржника про одержання вказаного повідомлення про відступлення права вимоги (т. 50 а. с. 93-94).
25.02.2014 р. господарським судом Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу про заміну кредитора - Публічного акціонерного товариства "Полтава-Банк" у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на ОСОБА_2 з грошовими вимогами до Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" в сумі 2460361,75 грн.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та враховуючи фактичні і правові підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтями 6, 8, 19, 55,124,129 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, правосуддя в Україні здійснюється судами, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129).
Конституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на час порушення провадження у даній справі) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла на час порушення провадження у даній справі) передбачено, що до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір відступлення права вимоги в практиці ділового обороту також називається договором цесії. Згода боржника на здійснення цесії не потрібна, оскільки вона ніякою мірою не погіршує його становище.
Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тобто, чинним законодавством встановлено обов'язок первісного кредитора передати новому кредиторові документи, що засвідчують право вимоги та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
В пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. зазначено, що статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги ПАТ "Полтава-Банк", складають 2420361,57 грн., які виникли в результаті невиконання боржником умов кредитних договорів:
- №1443 від 28.01.2003 р. -1300000,00 грн. заборгованості по кредиту, 32819,67 грн. відсотків за користування кредитом станом на 09.11.2004 р., 1700,00 грн. та 118,00 грн. державного мита та інформаційних витрат, стягнутих за рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2005 р. у справі №20/472;
№1999 від 30.09.2004 р. - 430436,49 грн. заборгованості по кредиту, 19404,92 грн. відсотків за користування кредитом станом на 14.12.2004 р., 1700,00 та 118,00 грн. державного мита та інформаційних витрат, стягнутих за рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2005 р. у справі №12/18, а також 483341,93 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 09.11.2004 р. по 26.08.2006 р. (за договором №1443 від 28.01.2003 р.) та 150722,56 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 15.12.2004 р. по 26.08.2006 р. (за договором №1999 від 30.09.2004 р.), які не стягувались в судовому порядку.
Вимоги ПАТ "Полтава-Банк", підтверджені рішеннями суду від 12.01.2005 р. у справі №20/47 та від 05.04.2005 р. у справі №12/18, є безспірними та визнані боржником.
Вимоги в сумі 483341,93 грн. та 150722,56 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за вказаними кредитними договорами визнані господарським судом Полтавської області.
Таким чином, вимоги ПАТ "Полтава-Банк" в загальній сумі 2420361,57 грн. визнані місцевим господарським судом в якості кредиторських та включені до першої черги погашення вимог кредиторів (т. 50 а. с. 5-6).
Також колегією суддів встановлено, що відповідно до п. 1.1. умов договору про відступлення права вимоги від 06.09.2013 р. між ПАТ "Полтава-Банк" (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор), первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор набуває в порядку та в строки, встановлені цим договором, всі права вимоги та інші права, що належать первісному кредитору в момент укладення цього договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору №1999 від 30.09.2004 р. та договором №1443 від 28.01.2003 р. з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, включаючи всі винесені на користь первісного кредитора судові рішення, постанови та ухвали з питання повернення боргу за основним кредитним договором, укладеним між первісним кредитором та ВАТ БК "Букрос".
Згідно з п.1.2. вказаного договору розмір прав вимоги на день укладення цього договору становить 2460361,57 грн., що підтверджено ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.11.2008 р. та постановою від 22.01.2009 р. шляхом включення даної суми до реєстру вимог кредиторів в справі про банкрутство ВАТ БК "Букрос" №18/257.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що кредитні договори №1443 від 28.01.2003 р. та №1999 від 30.09.2004 р., укладені між первісним кредитором та ВАТ БК "Букрос", містять заборону щодо відступлення права грошової вимоги за цими договорами або його обмеження, а виходячи з зазначеного, його згода на заміну кредитора у грошовому зобов'язанні не потрібна.
Крім того, колегією суддів встановлено, що повідомленням про відступлення права вимоги за вих. №005-006/2902 від 08.10.2013 р. ПАТ "Полтава-Банк" поінформувало боржника про укладення договору відступлення права вимоги від 06.09.2013 р. та про те, що новий кредитор ОСОБА_2 отримав право вимоги до ВАТ БК "Букрос" за грошовими зобов'язаннями на суму 2460361,57 грн.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.
Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Оскільки договір відступлення права вимоги від 06.09.2013 р. не є нікчемним та не визнаний в судовому порядку недійсним, він є правомірним та чинним.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з умовами укладеного договору про відступлення права вимоги від 06.09.2013 р., у боржника не виникає нових зобов'язань, а відбувається заміна кредитора у зобов'язанні , що не суперечить приписам ст. ст. 512, 514 ЦК України.
Відповідно до ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2014 р. у справі №910/9567/13.
Таким чином, перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не навів жодного доводу наявності порушення господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального права, а саме - в чому полягає незаконність винесення ухвали з позиції невідповідності чинному законодавству України та порушення прав боржника у справі про банкрутство заміною одного з кредиторів.
Стосовно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права - колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи процесуальні порушення не мали місця.
Зокрема, заявник скарги посилається на те, що місцевий господарський суд позбавив його бути присутнім в судовому засіданні з розгляду зазначеного питання, а явка сторін в судове засідання, на думку скаржника, була обов'язкова і необхідна для з'ясування певних обставин.
Відповідно до п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами перших інстанцій" процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам ч. 2 ст. 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.
Таким чином, заявник скарги ототожнює повідомлення сторін про розгляд заяви про заміну кредитора з викликом сторін на розгляд вказаної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом.
Колегія суддів вказує на те, що таких обмежень кредитними договорами між ПАТ "Полтава-Банк" та ВАТ "Бурова компанія "Букрос" не встановлено.
Відносно посилання заявника скарги на існування у нього права на подання заперечень проти нового кредитора згідно зі ст. 518 Цивільного кодексу України, то в даному випадку статтею передбачено право подання заперечень проти вимог нового кредитора, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, проте, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких заперечень до ПАТ "Полтава-Банк" боржник не направляв, а сума заборгованості внесена до реєстру вимог кредиторів як така, що визнана судом та підтверджена належними та допустимими доказами.
Крім того, в рамках даної справи вимоги нового кредитора обмежуються сумою кредиторських вимог, що внесена до реєстру кредиторських вимог боржника, та всіма правами кредитора у справі про банкрутство, тобто, жодним чином не збільшується обсяг вимог до боржника, та, відповідно, не порушуються його права.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Полтавської області про заміну у даній справі первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства "Полтава-Банк" на ОСОБА_2 з грошовими вимогами до Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" в сумі 2460361,75 грн.
Інші доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених у оскаржуваній ухвалі.
За таких обставин колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, не суперечить вищезазначеним конституційним вимогам, а тому підстави для скасування ухвали господарського суду Полтавської області відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі №18/257 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м. Полтава залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2014 р. у справі №18/257 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 03.02.15
Головуючий суддя Гетьман Р.А.
Суддя Пуль О.А.
Суддя Шевель О. В.