Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
27 січня 2015 року справа №805/5625/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., за участю секретаря судового засідання Святодух А.Б., представника позивача за довіреністю Іпатова Р.І., представника відповідача за довіреністю Куригу О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 р. у справі № 805/5625/14 (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2014р.форми "В4" №0000321501,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501 (а.с.3-4).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав недійсним та скасував податкове повідомлення - рішеня від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1550274 грн. (а.с.110-112).
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме п. 102.5 ст. 102, ст. 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 69, 79, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, не враховані обставини, що мають значення для справи, а саме те, що позивачем в порушення п. 102.5 ст. 102, ст. 198 ПК України частково сформовано залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) з періодом включення травень 2010 р. тобто понад 1095 днів в розмірі 1550274 грн. в 2010 р. позивач мав право на отамання бюджетного відшкодування, так як згідно наданих заперечень, від'ємне значення виникло за рахунок придбання основних фондів, сплата за які відбулась в травні 2010 р. Підприємство позивача своєчасно не скористалося правом на отримання суми бюджетного відшкодування. Таким чином, на думку відповідача, позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 р. у сумі 1550274 грн. (а.с.114-116).
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД» зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Артемівській ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області (а.с.10-12).
Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД» подано до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 р. по терміну надання 20.01.2014 р.(а.с.51-57).
Як вбачається з зазначеної податкової декларації позивачем визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 21.2) в розмірі 3151847 грн. (а.с.53). Згідно додатку № 2 до податкової декларації за грудень 2013 р. залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за травень 2010 р. виникла сума в розмірі1550274 грн.(а.с.57)
Артемівською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" за грудень 2013 р.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт № 42/25-35794650 від 18.02.2014 р. Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 р. в сумі 1550274 грн. (а.с.7-8).
08 січня 2014 року Артемівською ОДПІ на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000321501 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1550274 грн. в зв'язку з порушенням п. 102.5 ст. 102, ст. 198 Податкового кодексу України (а.с.9).
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами не передбачено строків давності щодо включення до декларації залишків до суми від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
В декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. рядок 21.2 залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядку 24) складає 3151847 грн.
В декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 3985803 грн.
Згідно додатку № 2 до податкової декларації за грудень 2013 р. залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за травень 2010 р. складає 1550274 грн.
При прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив, що позивачем частково сформовано залишок відємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) з періодом виникнення травень 2010 року, тобто понад 1095 днів в розмірі 1550274 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовується правомірність формування залишків від'ємного значення у попередніх податкових періодах у розмірі 1550274 грн.
Згідно підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин), якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування може включатися до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин), не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Відповідно до п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно із пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, який зареєстровано в Мін'юсті України 16.02.2011 р. за № 197/18935, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З аналізу наведеної норми вбачається, що вказана норма регулює термін подання заяви про повернення надміру сплачених грошових коштів або про їх відшкодування, а не порядок розрахунку залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Колегія суддів зазначає, що відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування позивач не подавав.
Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, або не скористався своїм правом на бюджетне відшкодування має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.
Зазначене відповідає правовому висновку Вищого адміністративного суду України, який наведено в Ухвалі від 30.10.2012р. №К/9991/47835/12.
Таким чином, Податковим кодексом України, Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011р. №1490/20228, та іншими законодавчими актами не передбачено строків давності щодо включення залишків до суми від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що застосування до вказаних правовідносин норм п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України є безпідставним, а зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1550274,00 грн., що виникло за травні 2010 р., через пропущення строків давності - помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі № 805/5625/14 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі № 805/5625/14 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Повний тест складено та підписано колегією суддів 27 січня 2015 року.
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: І.А.Васильєва
І.Д. Компанієць