73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 січня 2015 р. Справа № 923/1840/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Чернявській О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1
до Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 26, код ЄДРПОУ 05743013
про стягнення середнього заробітку за час затримку остаточного розрахунку при звільненні
за участю представників сторін:
від позивача : не прибули
від відповідача: не прибули
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Відповідача публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон, про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 січня 2014р. по 12 грудня 2014р. у розмірі 88 894,92 грн.
Позов подано саме до господарського суду Херсонської області, оскільки ухвалою від "05" травня 2014 р. господарський суд Херсонської області порушив справу про банкрутство Відповідача - Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", місцезнаходження вул. Червонопрапорна, буд.26, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05743013.
Суди керуються приписами пункту 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", яким встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до Боржника, у тому числі вимоги про стягнення заробітної плати.
Рішенням Комсомольського районного суду у м. Херсоні у справі № 667/10393/13-ц на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованості з Відповідача ПАО «ХЗКВ» по заробітній платі 22 822 грн. та середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 27.06.2013р. по 20.01.2014 р. в сумі 56 144,16 грн. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів).
Станом на день подання позовної заяви та розгляду справи Позивач не отримав повного остаточного розрахунку по виконавчому листу.
25.06.2014р. ОСОБА_1 була подана позовна заява до Комсомольського районного суду м. Херсона про стягнення, згідно ч. І ст.117 Кодексу законів про працю України про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, з ПАТ «Херсонський завод карданних валів» відшкодування середньої заробітної плати за затримку остаточного розрахунку з заробітної плати за період з 20 січня 2014р. по 12 грудня 2014р. у розмірі 88 894,92 грн.
Комсомольський районний суд ухвалою від 21 липня 2014р. закрив провадження у справі в зв'язку з тим, що 05.05.2014р. господарський суд Херсонської області по справі №923/398/14 виніс ухвалу, якою порушив провадження про банкрутство ПАТ «Херсонський завод карданних валів», отже, даний спір наразі підсудний господарському суду Херсонської області.
Ухвалою від 18 грудня 2014р. господарський суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 січня 2014р. по 12 грудня 2014р. у розмірі 88 894,92 грн.
Дана ухвала направлена сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Докази вручення ухвали сторонам долучені до справи.
Відповідач надіслав пояснення по суті позовної заяви, в якій просить розглянути справу без участі його представника, проти позовних вимог не заперечує, разом з тим просить суд врахувати наступне.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За правилами п. 8 розділу 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно п. З розділу 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. N100 Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Як зазначено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Довідка № 030/11 від 06.01.2015 року зазначає, що середньоденна заробітна плата гр. ОСОБА_1 складає 389,89 грн. і розрахована вона бухгалтерією підприємства у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. N 100, а тому безумовно включає «усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки».
Для правильного та своєчасного виконання рішення суду Відповідач просить врахувати, що середньоденна заробітна плата Позивача складає 389,89 грн. включає «усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки».
Середньоденна заробітна плата без податків та зборів складає 313,62 грн. (довідка ПАТ «ХЗКВ» № 030/11 від 06.01.2015 р.).
Також Відповідач зауважує, що в період з 21.01.2014 року по 12.12.2014 року кількість робочих днів складає 226 днів, а не 228, як зазначає Позивач у позовній заяві.
Від позивача 06 січня 2015р. надійшли супровідним листом додатково витребувані документи - а саме примірник рішення Комсомольського районного суду у м. Херсоні у справі № 667/10 393/13-ц ( яким на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованості з Відповідача ПАО «ХЗКВ» по заробітній платі 22 822 грн. та середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 27.06.2013р. по 20.01.2014 р. в сумі 56 144,16 грн. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів), докази направлення позовної заяви відповідачу та розпоряднику майна.
У судовому засіданні 13.01.2015р. Позивачем надано заяву про збільшення суми стягнення з урахуванням індексу інфляції та збільшені періоду розрахунку заборгованості по день судового засідання. Позивач повідомив, що не направляв примірник даної заяви на адресу відповідача та розпорядника майна.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів.
Стаття 4-3 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.
Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи обстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів.
Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, активно впливають на судову діяльність, оскільки їхні розпорядчі волевиявлення можуть бути обов'язковими для суду.
Для надання можливості відповідачу висловити свою правову позицію стосовно поданої позивачем заяви про збільшення суми стягнення, суд ухвалою від 13.01.2015р. відклав розгляд справи на 26 січня 2015р.
В судове засідання 26 січня 2015р. представники обох сторін не прибули з невідомих причин. Позивач не виконав вимог ухвали від 13.01.2015р. та не надав до суду доказів направлення заяви про збільшення позовних вимог Відповідачу.
Враховуючи те, що з дня подачі позовної заяви до Господарського суду (16.12.2014р.) до дня розгляду справи у суді (13.01.2015р.) минув певний час, Позивач збільшив вимоги до відповідача ПАТ «ХЗКВ» в частині стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.
За період з 15.12.2014р. по 13.01.15р., на переконання Позивача, борг складає: 389,89 грн. х 20 днів=7 797,80 грн., а загальна сума боргу : 88 894,92 грн. + 7 797,80 грн.= 96 692,72 грн.
Крім того Позивач збільшив позовні вимоги з загальної суми боргу (враховуючи і попередній борг по рішенню Комсомольського суду) з врахуванням індексу інфляції по Україні за 2014р. (124,9 % на 01.01.2015 р.).
1. Борг по зарплаті - 18 049 грн. х 1,249 індекс інфляції = 22 543,20 грн.
2. Борг по затримці остаточного розрахунку за період з 27.06.2013 р. по 20.01.2014р. становить 56 144,16 грн. х 1,249 індекс інфляції = 70 124,04 грн.
3. Борг по затримці остаточного розрахунку за період з 21.01.2014 р. по 13.01.2015р. 96 692,72 грн. х 1,249 індекс інфляції = 120 769,20 грн.
Всього борг станом на 13.01.2015р. за розрахункам Позивача складає: 213 446,34грн.
До додаткової заяви про збільшення позовних вимог Позивачем додано Інформацію з порталу Міністерства фінансів України про рівень інфляції станом на 01.01.2015 р. Проте повного розрахунку суми збільшеного боргу та зазначення періоду, за який Позивач просить стягнути борг з урахуванням інфляції також до суду не додано.
Позивачем не надано пояснень стосовно п.1 додаткової заяви, де він зазначає борг по заробітній платі 18 049 грн. тоді як відповідно до рішення Комсомольського районного суду м.Херсона по справі № 667/10393/13-ц від 20 січня 2015р. на користь Позивача з Відповідача вже стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 22 822 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.06.2013р. по 20.01.2014р. в сумі 56 144,16 грн. ( всього 79 966,16 грн., сума зазначена без утримання податків та інших податкових платежів)
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII містить основні принципи індексації заробітної плати .
За приписами ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
Згідно ст. 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (з наступними змінами та доповненнями). Проте враховуючи, що Позивач не надав обґрунтованого розрахунку суми збільшення позовних вимог та доказів направлення заяви про додаткові вимоги Відповідачу, суд залишає зазначену додаткову заяву без розгляду. Разом з тим роз'яснює Позивачу, що при усуненні виявлених недоліків він не позбавлений права повторно звернутись до суду у загально визначеному порядку.
Розглянувши позовні вимоги у відкритому судовому засіданні 26.01.2015р., господарський суд встановив наступне.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона по справі № 667/10393/13-ц від 20 січня 2014р. на користь Позивача з Відповідача стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 22 822 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.06.2013р. по 20.01.2014р. в сумі 56 144,16 грн. ( всього 79 966,16 грн., сума зазначена без утримання податків та інших податкових платежів)
Судове рішення у справі № 667/10393/13-ц Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2014 року Відповідачем не оскаржувалось , проте станом на день розгляду даної справи і не виконувалось.
Період з 21 січня 2014 року по 12.12.2014р. становить 226 робочих дня, саме за цей період підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки; середньоденна заробітна плата без урахування податків, зборів та обов'язкових платежів становить 313,62 грн., відповідно до довідки про середньоденну заробітну плату від 06 січня 2015 року № 090/11, а тому сума компенсації за весь час затримки становить: 313,62 грн. х 226днів = 70878, 92 грн.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття і види доказів Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Статтею 33 ГПК України встановлено обов'язок доказування і подання доказів, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Докази мають бути належними і допустимими. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, господарський суд вважає доведеними усі обставини, що встановлені у рішенні Комсомольського районного суду від 20 січня 2014р. № 667/10393/13-ц у спорі між тими ж сторонами - позивачем та відповідачем.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України (вподальшому - КзпП України) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
При звільненні 26 червня 2013 року повного розрахунку з Позивачем адміністрація ПАТ "Херсонський завод карданних валів " не здійснила. Заборгованість по заробітній платі перед Позивачем та середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні не погашалась.
Згідно ст.117 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні Відповідач повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Зважаючи на те, що добровільно Відповідач цю суму не виплачує, відповідно до ст.221, 233 КЗпП України Позивач змушений звертатися за захистом своїх прав до суду.
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні прирівняні до заробітної плати.
Компенсаційну виплату за час затримки розрахунку Позивач визначив на підставі довідки про середню заробітну плату (дохід), складену і видану Відповідачем 06.01.2015р., у розрахунку Відповідача відповідно довідки визначено середньоденний заробіток, який складає 389 грн. 89коп. Проте суд приймає до уваги довідку Відповідача про середню заробітну плату (дохід), складену і видану Відповідачем від 06 січня 2015 року № 090/11.
Враховуючи те, що рішенням Комсомольського районного суду від 20.01.2014р. вже стягнуто відшкодування за час затримки розрахунку за попередній період, Позивач просить суд стягнути таке саме відшкодування за наступний строк - з 21.01.2014р. по 12.12.2014р.
Кількість робочих днів за цей період становить 226 днів, що підтверджується поясненнями Відповідача. Отже, кількість робочих днів помножене на середньоденний заробіток дасть суму компенсації за час затримки розрахунку 226 днів х 313, 62 грн. = 70878, 92 грн.
Суд приймає до уваги надані Відповідачем пояснення по суті позову. Згідно ст. 116 КЗпП України підприємство зобов'язано при звільненні працівника виплатити всі суми, що належать йому від нього, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині повністю і стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість компенсації за час затримки розрахунку, у сумі 70878, 92 грн. на користь Позивача, оскільки відповідно до ст. 117 КЗпП України звільнений працівник має право на таку компенсацію.
Відповідно до частини 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674 - У1, Позивач звільнений від сплати судового збору. За таких обставин суд, повністю задовольняючи заявлений позов, стягує з відповідача в доход бюджету судових збір пропорційно розміру задоволених вимог, тобто, у розмірі 100 %.
Мінімальний розмір судового збору при поданні заяви до господарських судів України, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674 - У1, становить 2 % від суми позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати , що складає 1 720, 50 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 2 , 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 1, 10 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " , суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" місцезнаходження 73000, м. Херсон вул. Червонопрапорна,26 , код ЄДРПОУ 05743013 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) компенсацію за час затримки розрахунку у сумі 70878, 92 грн. ( Сімдесят тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 92 коп.
3. У стягненні 18016 грн. ( 88 894,92 грн. - 70 878,92 грн. = 18 016 грн.) відмовити.
4. Заяву з додатковими вимогами на суму 213 446,34 грн. залишити без розгляду.
5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" місцезнаходження 73000, м.Херсон вул. Червонопрапорна,26 , код ЄДРПОУ ) в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні., призначення платежу - судовий збір код 03500045 - судовий збір в сумі 1720,50 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня підписання даного рішення, згідно ст. 93 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 02.02.2015р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна