36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.01.2015 р. Справа №917/2497/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрінол", Мелітопольське шосе, 84/1 м.,Бердянськ, Запорізька область,71101
до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область, 39607
про стягнення 241559,60грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися
У судовому засіданні 27.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 35633,01 з відповідача заборгованості за Договором поставки №0007-СН від 10.01.2014р. у розмірі 241559,60грн., у т.ч. 186006,12грн. - сума основного боргу, 16287,72грн. - пеня, 34703,68грн. - інфляційні нарахування, 4562,08грн. - 3% річних.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від позивача 26.01.2015р. надійшла телеграма з повідомленням про можливість розгляду справи без участі представника.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив
Між товариством з обмеженною відповідальністю «Торговий Дім Агрінол» («Постачальник», Позивач) та публічним акціонерним товариством «Кременчуцький сталеливарний завод» ( «Покупець», Відповідач) 10.01.2014 року було укладено Договір поставки товару № 0007-СН ( Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Пунктом 1.2. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією (ями), що є додатками до цього Договору.
Отже, у відповідності до Специфікацій № 1 та № 2 до Договору Позивач з Відповідачем погодили поставку товару.
Пунктом 2.L Договору регламентовано, що поставка товару за цим Договором здійснюється у такі строки: 10 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки Покупця на замовлення товару та ЇЇ узгодження.
Загальна ціна товару за Договором становить 431201,71 (чотириста тридцять одна тисяча двісті одна грн. 71 коп.) грн., в т. ч. ПДВ, що передбачено Додатковою угодою № 1 (до Договору № 0007-СНвід 10.01.2014р.) від 06.02.2014р. («Додаткова угода»).
Пунктом 3 даної Додаткової угоди, а також п. 6.1. Договору встановлено, що умови оплати по специфікації № 2 (та № 1) здійснюються протягом 15 календарних днів з моменту одержання товару (з дати поставки).
Згідно п. 2.4. Договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній.
Позивач у позові зазнаяає, що він належним чином виконав свії зобов"язання за Договором. Відповідачу був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними на відпуск товару на суму 186006,12грн. (копії в матеріалах справи).
В обгрунтування позову позивач посилається на невиконання Відповідачем своїх зобов"язань за Договров, в частині оплати поставленого товару. Так, борг Відповідача перед позивачем становить 186006,12грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 10.6 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов"язання від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачу нараховані пеню у розмірі 16287,72грн., 3 % річних у розмірі 4562,08грн. та інфляційні нарахування у розмірі - 34703,68грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2 . Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область, 39607, код 05756783, р/р 26007057004679 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» (Мелітопольське шосе, 84/1 м.,Бердянськ, Запорізька область,71101, код 32365436, р/р 26004418599 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, МФО 380805)) 186006,12грн. - суму основного боргу, 16 287,72грн. - пеню, 34 703,68грн. - інфляційні нарахування, 4562,08грн. - 3% річних та судовий збір у сумі 4 831,19грн.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено: 28.01.2015р.
Суддя Кльопов І.Г.
.