27.01.15р. Справа № 904/10112/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК БЕСТ", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача:Руденко В.Л., дов. № 2301/1 від 23.01.2015 року, представник;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №МТ-59 від 01.08.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку за товар.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.01.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" (далі-позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПСК Бест" (далі -відповідач, покупець) укладено договір поставки №МТ-59 від 01.08.2013 року (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, постачальник зобов'язується постачати покупцю товар, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціни на товар вільні. Ціни на товар узгоджуються сторонами додатково і вказуються в специфікаціях до договору.
Відповідно до п. 2 специфікації №1 від 01.08.2014 року передбачено, що покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого рахунку шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною, що міститься в матеріалах справи (а.с.30).
На оплату товару відповідачу було виставлено рахунок №419 від 01.08.2014 року (а.с.31).
Відповідач частково розрахувався з позивачем, що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с.41-43).
Відповідач, в свою чергу товар позивачу не поставив.
10.12.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією, яка залишена відповідачем без відповіді.
Доказів повного виконання умов договору відповідачем сторонами не надано.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 18000грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.4. договору постачальник за порушення строку сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки суми боргу за кожен день такої прострочки. 1603,73 грн.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума інфляційних нарахованих позивачем складає 1481,51 грн.
Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок позивача, господарський судом встановлено невірне нарахування позивачем інфляційних збитків, але оскільки суд не може виходити за межу позовних вимог, суд зазначає, що сума основного боргу в розмірі 18000грн., пеня в розмірі 1603,73 грн. та інфляційні в розмірі 1481,51грн. підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК БЕСТ" (50004, м. Кривий Ріг, вул. Цини, 26 Г, код ЄДРПОУ 36607813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 93, кв. 142, код ЄДРПОУ 38229412) суму основного боргу в розмірі 18000грн., пеню в розмірі 1603,73 грн., інфляційні в розмірі 1481,51 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 02.02.2015 року.
Суддя С.В. Мартинюк