28 січня 2015 р. Справа № 493/1621/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Наумчак Л.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області та управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Балтському районі Одеської області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Одеській області від 29 травня 2014 року про відмову в задоволенні заяви про підтвердження періодів роботи ковалем з 01.01.1974 року по 05.07.1987 року;
- визнання незаконною відмову УПФ України у Балтському районі Одеської області щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах;
- скасування рішення УПФ України у Балтському районі Одеської області №350 від 18 червня 2014 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язання УПФ України у Балтському районі Одеської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення до УПФ України у Балтському районі Одеської області.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржуваними рішеннями йому відмовлено в підтвердженні періодів роботи ковалем з 01.01.1974 року по 05.07.1987 року відповідно до списку №1 виробництв, цехів, робіт, професій, посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відсутні відомості про зайнятість на штампувальних молотах, пресах і ковальських машинах, на ручному куванні або на вільному куванні металу на молотах і пресах протягом повного робочого дня. На думку позивача, вказані рішення є протиправними.
Відповідачі позов не визнали, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Одеській області № б/н від 29 травня 2014 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про підтвердження періодів роботи ковалем з 01.01.1974 року по 05.07.1987 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення УПФ України в Балтському районі Одеської області №350 від 18 червня 2014 року про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком 1 від 22.08.1956 року №1173.
Визнано протиправними дії УПФ України в Балтському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії відповідно до п.а ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком 1 від 22.08.1956 року №1173.
Зобов'язано УПФ України в Балтському районі Одеської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах з моменту його звернення до Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подали апеляційні скарги, в яких апелянтами ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач звернувся до УПФ в Балтському районі Одеської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій УПФУ в Балтському районі Одеської області №350 від 18.06.2014 року відповідач відмовив йому у призначенні пенсії з підстав відмови у зарахуванні стажу роботи позивача до пільгового за списком №1.
Відповідач дійшов висновку, що зарахувати пільговий стаж позивачу за період роботи з 01.01.1974 року по 05.07.1987 року можливо лише за наявності відомостей про зайнятість протягом повного робочого дня.
В архівній довідці від 30.12.2013 року №01-14-365 містяться відомості про періоди роботи з 1974 року по 1987 рік за професією коваль, кількість відпрацьованих людино-днів за рік та скільки було нараховано за рік коштів.
Як вбачається з архівної довідки від 27.12.2013 року №01-14-359 позивач працював з січня 1974 р. по вересень 1987 р. ковалем в колгоспі ім. Карла Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області.
Пільговий стаж роботи позивача становить близько 13 років при загальному стажі - 21 рік 3 місяці 1 день. Вказана професія передбачена абз. «а» підрозділу 2 розділу XI списку №1 виробництв, робіт, професій, посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 173 від 22.08.1956 року.
Із архівної довідки, виданої архівним відділом Піщанської РДА від 30.12.2013 року №01-14-365 вбачається, що в 1974 році позивач працював на посаді коваля в колгоспі ім. Карла Маркса і має відпрацьованих 300 людино-днів за рік; в 1975 році має відпрацьованих 286 людино-днів з рік; в 1976 році має відпрацьованих 260 людино-днів; в 1977 році має відпрацьованих 294 людино-дні; в 1978 року має відпрацьованих 306 людино-днів; в 1979 році має відпрацьованих 334 людино-днів; в 1980 році має відпрацьованих 341 людино-днів; в 1981 році має відпрацьованих 338 людино-днів; в 1982 році має відпрацьованих 295 людино-днів; в 1983 році має відпрацьованих 349 людино-днів; в 1984 році має відпрацьованих 333 людино-днів; в 1985-1986 роках має відпрацьованих 305 людино-днів; в 1987 році має відпрацьованих 160 людино-днів.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 1974 року по 1987 рік працював ковалем і переробив встановлений трудовий мінімум людино-днів, що не спростовано відповідачами, тому період роботи в колгоспі ім. Карла Маркса має бути зарахований до пільгового стажу позивача. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків про протиправність оскаржуваних рішень та необхідність задоволення позовних вимог.
В апеляційних скаргах УПФ України в Балтському районі Одеської області та ГУ ПФУ України в Одеській області вказується, що відсутні відомості про зайнятість позивача на штампувальних молотах, пресах і ковальських машинах, на ручному куванні або на вільному куванні металу на молотах і пресах протягом повного робочого дня, в зв'язку з чим, відповідний період роботи правомірно не зарахований до пільгового стажу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та не приймає доводи апелянтів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України Постановою від 12 серпня 1993 року №637 затвердив «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
Згідно з п.п.1, 3 цього Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3).
Пунктом 20 Порядку, встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до вказаного пункту 20 Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року затверджено «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років».
Згідно з п.п.3, 4, 7, 13 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (п.3).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної інспекції України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань (п.4).
Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
- отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
- інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (п.7).
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.13).
З матеріалів справи вбачається, що у позивача трудова книжка не збереглася, а підприємство, на якому він працював на посаді коваля, припинило свою діяльність.
Згідно з архівними довідками кількість відпрацьованих позивачем (як ковалем) людино-днів за рік у період з 1974 по 1987 рік значно перевищує встановлений мінімум трудоднів або людино-днів та не має відомостей про переведення позивача на іншу роботу або роботу з неповним робочим днем (а.с.15, 18). Також, в зазначених довідках є відомості про нараховану позивачу зарплату.
В рішенні комісії при ГУПФ України в Одеській області від 29 травня 2014 року зазначено, що в документах, представленим позивачем, відсутні відомості про зайнятість його ковалем протягом повного робочого дня (а.с.10).
Однак, з цього рішення не вбачається, яким чином аналізувалися вказані довідки та за яких підстав комісія дійшла до такого висновку, який абсолютно не узгоджується з відомостями, зазначеними в довідках. Також, не вбачається, що комісія, для виконання покладених на неї завдань, скористалася правом на залучення консультантів та експертних фахівців або обґрунтовано довела, що їх залучення у даному випадку не потрібне.
За таких обставин, колегія суддів вважає рішення комісії при ГУПФ України в Одеській області від 29 травня 2014 року необґрунтованим та відповідно, протиправним.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з «Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах не мають повноважень на прийняття рішень, проте вони передають документи заявника комісіям при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, рішення УПФ України у Балтському районі Одеської області №350 від 18 червня 2014 року прийнято з перевищенням повноважень. До того ж, воно просто повторює рішення комісії при ГУПФ України в Одеській області від 29 травня 2014 року, необґрунтованість якого була доведена вище.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та відхиляє доводи апеляційних скарг як необґрунтовані.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Балтського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець