27 січня 2015 року Справа № 876/9153/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Круглія Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області, яким просила: визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру її пенсії з 08.11.2012 року з урахуванням фактично виплачуваного розміру надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, що виплачувався на момент звільнення з роботи та з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 04.06.2014 року з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації грошового доходу) згідно поданої довідки, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язати відповідача виплачувати пенсію з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з 08.11.2012 року, а з 04.06.2014 року також з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та індексації грошового доходу.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 вересня 2014 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області щодо неврахування позивачу при розрахунку пенсії винагороди за вислугу років у розмірі 40 % та невключення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошового доходу; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 08.11.2012 року (дата призначення пенсії) з врахуванням фактично виплачуваного розміру надбавки за вислугу років в розмірі 40%, що виплачувався їй на момент звільнення з роботи та на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% з 08.11.2012 року та з 04.06.2014 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації грошового доходу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок і премії. Обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця. Такі виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії. Також позивач пропустила передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про здійснення перерахунок розміру її пенсії з 08.11.2012 року з урахуванням фактично виплачуваного розміру надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу. Крім того, управління не приймало рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивача з врахуванням даної надбавки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
08.11.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області призначило ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідно до посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що становить 5134,65 грн.
Як встановив суд, стаж роботи на державній службі становить 10 років 2 місяці 29 днів. Загальний страховий стаж становить 39 років 10 місяців та 16 днів.
А як вбачається з довідки Державної податкової служби у Львівській області від 08.11.2012 року № 05-32/350 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачу враховувалась до заробітної плати доплата за вислугу років у розмірі 40% до посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року №1013 з врахуванням доплати за ранг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Як зазначило Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області в листі-відповіді від 12.06.2014 року № 444/11-25, ОСОБА_1 пенсія обчислена в розмірі 80% суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати при розрахунку пенсії позивачу не враховувалася.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії позивачу матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань і на оздоровлення та індексації заробітної плати, а також врахування надбавки за вислугу років в розмірі 20%, а не 40% від посадового окладу, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (тут і далі в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Також виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, визначає ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Проаналізувавши зміст наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, а отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічну правову позиції встановив Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 20.02.2012 року (справа № 21-430а111), від 28.05.2013 року (справи № № 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області щодо відмови в перерахунку її пенсії державного службовця і зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається стаж роботи: в органах державної податкової служби; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.
Згідно з п. 2 цієї Постанови винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби у таких розмірах: від 1 до 2 років - 5%; від 2 до 5 років - 10%, від 5 до 10 років - 20%, від 10 до 15 років - 25%, від 15 до 20 років - 30%, від 20 до 25 років -35%, від 25 і більше років - 40%.
Згідно з п. 3 Постанови розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється, виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці.
Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, ст. 33 Закону України «Про державну службу», на яку посилається відповідач на обґрунтування заперечень проти позову, визначаються умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у розмірі 40% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області щодо відмови в перерахунку її пенсії і зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії державному службовцю ОСОБА_1 з урахуванням 40% за вислугу років від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з тим колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 цього Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, до спірних правовідносин слід застосувати положення ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено шестимісячний строк звернення до суду.
При цьому, відповідно до змісту наведених норм визначальною умовою початку перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановив суд, про призначення, складові заробітної плати, враховані при обчисленні розміру її пенсії та сам розмір пенсії ОСОБА_1 було відомо при поданні зави про призначення пенсії та після її отримання.
Отже, з цього часу вона повинна була дізнатись про порушення відповідачем її прав, зокрема, про протиправне, на її думку, врахування при обчисленні розміру пенсії надбавки за вислугу років в розмірі 20%, а не 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг.
Твердження позивача про те, що про зазначене вище порушення відповідачем її прав вона дізналась лише у 2014 році від колишніх співробітників, на думку колегії суддів, не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи наведене вище та те, що ОСОБА_1 подала позовну заяву до суду 21.08.2014 року, колегія суддів дійшла висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням фактично виплачуваного розміру надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, що виплачувався на момент звільнення з роботи та з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 08.11.2012 року до 20.02.2014 року слід залишити без розгляду.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, 196, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 202, п. 1 ст. 203, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 вересня 2014 року у справі № 442/6328/14-а - скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням фактично виплачуваного розміру надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, що виплачувався на момент звільнення з роботи та з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 08 листопада 2012 року до 20 лютого 2014 року та залишити позовну заяву в цій частині без розгляду.
В решті постанову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 02.02.2015 року