м. Вінниця
02 лютого 2015 р. Справа № 802/38/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації
до: ОСОБА_1
про: стягнення надміру виплачених коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Тиврівської РДА) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про стягнення надміру виплачених коштів в сумі 3859 грн. 65 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації звернувся ОСОБА_1 із заявою про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги. 10 квітня 2012 року УПСЗН Тиврівської РДА прийнято рішення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29 квітня 2004 року. Однак, відповідач приховав відомості, що впливають на призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, в зв'язку з чим без законних підстав надміру отримав 3859 грн. 65 коп. зазначеної допомоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - обов'язковою не визнавалась, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
16 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації із заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, оскільки, він надає соціальні послуги - здійснює догляд за інвалідом І групи надавши відповідні документи.
10 квітня 2012 року УПСЗН Тиврівської РДА призначено ОСОБА_1 компенсацію по догляду за особою інвалідом І групи ОСОБА_2 (а.с. 18).
05 серпня 2014 року на адресу управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації надійшло подання від начальника відділу державних соціальних інспекторів та нагляду за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, в якому було зазначено, що з метою контролю за цільовим використанням коштів та діяльністю осіб, які здійснюють догляд виявлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2012 року був працевлаштований в ОВК № 14 та Тиврівському районному відділі освіти (а.с. 19).
Так, позивачем було прийнято рішення про припинення виплати та направлено повідомлення Вих. № 01-12/2369 від 08 вересня 2014 року про повернення наданої соціальної допомоги та запропоновано самостійно відповідачу повернути надмірно виплачені кошти у відповідності з чинним законодавством (а.с.21). Зазначене повідомлення відповідач отримав 08 вересня 2014 року, що підтверджується підписом останнього (а.с. 21).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.
Частиною восьмою статті 7 Закону України "Про соціальні послуги" визначено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 визначено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Згідно пункту 15 вказаного Порядку фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.
Відповідно до п.16 Порядку, якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.
Органи праці і соціального захисту населення, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 кошти в розмірі 3859 грн. 65 коп. за період з жовтня 2012 року по 31 серпня 2014 року до Державного бюджету не повернув.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Першотравнева, 6, смт. Тиврів, Вінницька область, код 03191710, р/р 35417037015685, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) надміру виплачені кошти в сумі 3859 (три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 65 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна