28 січня 2015 року Справа № 876/7040/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від відповідача - Штеркун О.З.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. на постанову Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 09.07.2014р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл., про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.07.2014р. позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах як доярці, починаючи з 11.12.2013р. (а.с.2-3).
Постановою Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 09.07.2014р. заявлений позов задоволено; зобов'язано відповідача Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах з 11.12.2013р. (а.с.24 і на звороті).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.25-27).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час перевірки первинних документів відповідачем був підтверджений стаж позивача з 01.02.1981р. по 31.12.1982р., з 15.05.1985р. по 01.04.2000р. Водночас, у підтвердженні періоду роботи у ПАП «Франка» з 01.04.2000р. по 27.11.2002р. відмовлено у зв'язку з відсутністю зазначення посади доярки у первинних документах.
Таким чином, пільговий стаж позивача склав 18 років 04 місяці 14 днів, при необхідному стажі 20 років, через що останній було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:
1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;
2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Відповідно до п.«д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок заповнення трудових книжок регламентується Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993р.; до цього часу діяла Інструкція, затверджена постановою Держкомпраці № 162 від 20.06.1974р.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою КМ України № 637 від 12.08.1993р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.1 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. і на час подання документів для призначення пільгової пенсії 11.12.2013р. досягнула 50-річного віку; пільговий стаж її роботи склав не менше 20 років (а.с.4, 5).
Відповідно до рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років № 5 від 21.02.2014р. про результати розгляду заяви підтверджено ОСОБА_3 період роботи дояркою з 01.02.1981р. по 31.12.1982р., з 15.05.1985р. по 01.04.2000р., в тому числі роки, в яких не відпрацьовано встановленого мінімуму трудової участі в господарстві за фактичною тривалістю, для призначення пенсії згідно п.«д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.6, 7-9).
Згідно з рішенням відповідача Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл., викладеного у протоколі від 18.03.2014р., у позивача відсутній необхідний стаж роботи на посаді доярки, передбачений п.«д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», через що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як доярці ОСОБА_3 відмовлено (а.с.10, 11-12).
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що представленими доказами про характер роботи позивача підтверджується право останньої на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; ОСОБА_3 більше 20 років працювала на посаді доярки, при цьому основним підтверджуючим документом пільгового стажу позивача є відомості її трудової книжки.
Між тим, на думку колегії суддів, вірно вирішивши справу по суті, суд першої інстанції допустив помилкове застосування вимог матеріального та процесуального закону, що стверджується наступним.
Колегія суддів вважає, що дійсно матеріалами справи підтверджується стаж позивача на вищевказаній посаді, через що у позивача виникло обґрунтоване право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зокрема, відповідно до записів у трудовій книжці (а.с.5 і на звороті) позивач:
з 01.02.1981р. прийнята на роботу в селянську спілку ім.І.Франка Зборівського району дояркою;
01.04.2000р. звільнена з роботи у зв'язку з реорганізацією господарства;
починаючи з 01.04.2000р., працювала у ПАП ім.І.Франка Зборівського району на посаді доярки;
27.11.2002р. звільнена з роботи з ПАП ім.І.Франка Зборівського району за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України.
Таким чином, ОСОБА_3 безпосередньо працювала на підприємствах сільського господарства (останні є правонаступниками колгоспів), її стаж роботи дояркою, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, складає не менше 20 років.
Колегія суддів відхиляє покликання апелянта про відсутність зазначення у первинних документах ПАП ім.І.Франка Зборівського району за період з 01.04.2000р. до 27.11.2002р. відомостей про посаду ОСОБА_3 (а.с.17-19), оскільки дані про роботу позивача на посаді доярки підтверджуються даними його трудової книжки.
Також Законом України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено обов'язку позивача по представленню уточнюючої довідки про пільговий стаж роботи.
При цьому колегія суддів враховує, що достовірність записів трудової книжки ОСОБА_3 пенсійним органом не спростована; розглядувані записи вчинені з дотриманням діючого на той час порядку заповнення і ведення трудових книжок.
Оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги представлені позивачем документи, колегія суддів приходить до переконливого висновку щодо підтвердження зайнятості ОСОБА_3 на посаді доярки, а також про її безпосередню зайнятість на підприємствах сільського господарства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи стверджується, що позивач досягнула 50-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2., звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 11.12.2013р.; у поданій позовній заяві наполягає на призначенні пенсії саме з дати звернення до відповідача із вказаною заявою.
За таких обставин пенсію за віком на пільгових умовах слід призначити позивачу із дня її звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, а саме з 11.12.2013р.
Разом з тим, з огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії та рішення незаконними і зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, при цьому слід визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. (протокол від 18.03.2014р. комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, протиправною; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах як доярці, яка працювала на підприємствах сільського господарства, відповідно до п.«д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з часу звернення за пенсією, - 11.12.2013р.
Також відповідно до правил розподілу судових витрат, передбачених ст.94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», а саме 73 грн. 08 коп. сплаченого судового збору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального і процесуального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в резолютивній частині, а також належить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. задоволити частково.
Постанову Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 09.07.2014р. змінити.
Позов ОСОБА_3 задоволити.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. (протокол від 18.03.2014р. комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської обл. призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах як доярці, яка працювала на підприємствах сільського господарства, відповідно до п.«д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з часу звернення за пенсією, - 11.12.2013р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Савицька