Головуючий у 1 інстанції - Адамова Т.С.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
28 січня 2015 року справа №265/6342/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 листопада 2014 року у справі №265/6342/14-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснитиперерахунок та виплату пенсії,
29 вересня 2014 року позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії УПФУ та зобов'язати його здійснити нарахування та виплату пенсії, виключивши при оптимізації коефіцієнта заробітної плати 40 місяців страхового стажу та додатково період з 01 липня 2000 року по 22 листопада 2002 року, підрахувавши при оптимізації коефіцієнт заробітної плати ручним засобом, починаючи з 01 березня 2014 року. На обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона є пенсіонером з березня 2014 року. Вважає неправомірним нарахування пенсії відповідачем, оскільки при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі вона має право на виключення 40 місяців, а також виключення додатково періоду з 01 липня 2000 року по 22 листопада 2002 року згідно з ч.1 п.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але відповідачем було зараховане всього 40 місяців без додаткового виключення періоду з 01 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, тобто замість 59 місяців (40 місяців та додаткових 19 місяців) відповідачем було виключено 40 місяців взагалі. Крім тоого, у відділі ПФУ Орджонікідзевського району міста Маріуполя їй було підраховано коефіцієнт заробітної плати за допомогою програми АСОПД-КОМТЕХ, в той час, як у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не обумовлений метод розрахунку коефіцієнта заробітної плати, а також на підставі ст.. 40 зазначеного Закону просила зобов»язати відповідача зробити підрахунок ручним засобом,
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з»ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя з 13 березня 2014 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) .
15.04.2014 року ОСОБА_2 подала до УПФУ заяву, в якій просила при призначенні пенсії виключити із підрахунку заробітної плати окремі місяці, за період з 1997 року до 2013 року.
06 червня 2014 року, не погодившись із нарахуванням пенсії відповідачем, вона звернулася до начальника Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі з заявовідповідної скаргою, а 03 липня 2014 року - до Головного УПФУ в Донецькій області, на що їй 23 червня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя була надана відповідь з відповідними роз'ясненнями щодо правомірного нарахування їй пенсії. Аналогічна відповідь була надана Головним управлінням пенсійного фонду України в Донецькій області.
Такі дії УПФУ є предметом цього позову, оскільки позивачка вважає їх протиправними.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
.Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, довів суду, що діяв правомірно, в той час, як позивач своїх доводів належним чином не довела, при цьому суд виходив з наступного.
Так, відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починається з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абз. 3 ч.1 даної статті за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу, згідно з ч.3 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року, а також період, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п. 8, 13 та 14 статті 11 цього закону, які передбачають наступні категорії осіб:
- особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;
- особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що страховий стаж позивачки складає 33 роки 10 місяців 2 дні,при цьому, відповідачем із заробітної плати позивачки виключено 40 місяців страхового стажу, що складає 10% страхового стажу.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що пенсійним фондом правомірно виключено вказані періоди роботи, та загальна кількість виключених місяців заробітної плати позивачки складає 40 місяців, що відповідає нормам діючого законодавства.
Також судова колегія вважає вірним висновок суду щодо помилковості посилань позивачки на те, що вона має право на виключення окремо взятих нею місяців, визначених у заяві, починаючи з 1997 року по 2013 рік, ручним засобом, оскільки, відповідно до абз. 3 ч.1 даної статті за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу, згідно з ч.3 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
При цьому, відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відновленої після рішення Конституційного Суду України № 10/рп/2008 від 22 травня 2008 року, за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, зо зазначений період становить не більше ніж 10% тривалості страхового стажу.
Також, не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо її права на додаткове виключення періоду з 01 липня 2000 року по 22 листопада 2002 року, оскільки, як вірно зазначає суд, позивачка не підпадає під дію абз.3 ч.1 ст.40 Закону, при цьому, тлумачить цю норму на свій розсуд.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і постанова ухвалена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 січня 2015 року у справі №265/6342/14-а -залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 січня 2015 року у справі №265/6342/14 -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.В. Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко