Головуючий у 1 інстанції - Чернишов Ю.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
27 січня 2015 року справа №243/4653/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого: Шишова О.О.
суддів Сіваченко І.В.
Жаботинської С.В.
секретарі судового засідання Запорожцевої Г.В.
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2014 року у справі № 243/4653/14 (головуючий 1 інстанції Чернишов Ю.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області про визнання рішення УПФУ в м. Слов'янську №10 від 20 травня 2014року неправомірним та зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області призначити їй пенсію за вислугою років з часу її звернення, тобто з 21 лютого 2014року. В обґрунтування позову зазначила, що 30.01.2014року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за вислугою років як медичному працівнику. 20 травня 2014року рішенням №19 їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років з тих підстав, що її загальний стаж складає 22 роки 5 місяців 28днів, а стаж за вислугу років складає лише 2 роки 07днів. Оскільки вона працювала на посаді лаборанта відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів і лише з 01.01.2009року лаборантом клініко-діагностичної лабораторії. Однак ця робота була за сумісництвом, що не дає право на пенсію за вислугою років.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Адміністративний позов ОСОБА_3 задоволений частково.
Визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області №10 від 20 травня 2014року щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області прийняти рішення про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_3 відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги позивача про покладення на відповідача зобов'язання призначити їй пенсію за вислугою років з часу її звернення, тобто з 21 лютого 2014року, оскільки суперечать ст.81 Закону «Про пенсійне забезпечення» та приписам ст.162 КАС України, оскільки призначення та оформлення пенсій здійснюється виключно органами Пенсійного фонду.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що 21.02.2014 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про призначення пенсії за вислугою років. Згідно записів в трудовій книжці позивачка з 09.08.1999року по 02.12.2013року працювала на посаді лаборанта відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська». Згідно наказу МОЗ України №146 від 23.10.1991р. номенклатурою середніх медичних працівників зазначена посада не передбачена. Відповідно до ст.55 п. «е» передбачено право на пенсію за вислугою років працівників охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи 25 років за переліком, що затверджується КМУ. Згідно Переліку, затвердженого Постановою КМУ №909 від 04.11.1993р. право на пенсію за вислугою років має лаборант клініко-діагностичної лабораторії. При перевірці факту роботи ОСОБА_3 на зазначеній посаді було встановлено, що вона відсутня у штаті клініко-діагностичної лабораторії. На вказаній посаді позивач працювала з 01.01.2009р. по 02.12.2013року за сумісництвом, що не дає підстав для включення в стаж роботи при призначенні пенсії за вислугою років. Суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначені обставини. Оскільки у ОСОБА_3 відсутній стаж працівника охорони здоров'я, що дає право на пенсію за вислугою років, просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача, позивач зазначили, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просили скасувати постанову суду першої інстанції залишити постанову без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі особи,яка не з'явилася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи в межах апеляційної скарги відповідно ст.195 КАС України, встановила наступне.
Відповідно до записів в трудовій книжці та наданих документах, ОСОБА_3 закінчила навчання в Костянтинівському медичному училищі та має спеціальність сестринська справа і кваліфікацію-медична сестра. Після закінчення навчання з 01.08.1997року прийнята на посаду лаборанта клініко-діагностичної лабораторії в центральну міську лікарню м. Слов'янська, де працювала до 01.02.1999року та переведена в цій же лікарні на посаду палатна медична сестра травматологічного відділення. 07.08.1999року звільнена за власним бажанням. Наказом №14 від 09.08.1999року прийнята до Слов'янського міського наркологічного диспансера на посаду лаборанта. (з 03.09.2001року Слов'янський міський наркологічний диспансер перереєстровано в КЛПЗ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська»).
01.03.2007року наказом №28-к ОСОБА_3 прийнято за сумісництвом на 0,5ставки лаборанта стаціонарного відділення, в цьому ж наркологічному диспансері .
02.12.20013року ОСОБА_3 звільнено за ст. 36 п.1 КЗпП України.
21.02.2014року ОСОБА_3 звернулась у передбаченому законом порядку із заявою до УПФУ м. Слов'янська про призначення їй пенсії за вислугу років, як медичному працівнику.
Рішенням УПФУ в м. Слов'янськ №19 від 20 травня 2014року ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки остання маючи загальний стаж 22 роки 05місяців 28днів, спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років має лише 2 роки 07днів, що не дає право на призначення зазначеного виду пенсії.
Вирішуючи питання про обгрунтованість прийнятого відповідачем зазначеного рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою КМУ №909 від 03.11.1993року затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. До таких закладів відносяться - Лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичні центри. А до посад відносяться посади - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Для визначення поняття середній медичний персонал слід звернутись до Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого Наказом МОЗ України №742 від 23.11.2007року. Цим Положенням надається Номенклатура спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою. До таких спеціальностей відносяться спеціалісти за спеціальністю - лабораторна справа (клініка), (гігієна), (патологія).
Пунктом 4.6. Положення передбачено, що до стажу роботи для проходження атестації за спеціальністю "лабораторна справа (клініка)" молодшим спеціалістам з медичною освітою зараховується період роботи на посадах фельдшерів-лаборантів, лаборантів, технологів з лабораторної діагностики лабораторій (центрів, відділів, відділень) закладів охорони здоров'я всіх найменувань (крім патологоанатомічних, судово-медичних, бактеріологічних).
До 23.11.2007року діяло Положення про атестацію середніх медичних працівників, затверджене Наказом МОЗ України №146 від 23.10.1991року. Наданим Положенням визначено за якою спеціальністю проходять атестацію лаборанти (фельдшери-лаборанти) (п.23). Пунктом 23.3. Положення зазначено, що інші категорії лаборантів (фельдшерів-лаборантів) лікувально-профілактичних установ, крім тих, що передбачені п. 23, п. 23.1 і п. 23.2 Положення, проходять атестацію за спеціальністю "лаборант клініко-діагностичної лабораторії".
Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії за вислугу років, відповідач посилається на те, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років може бути включена робота на посаді - лаборанта клініко-діагностичної лабораторії. Позивачка ж займала посаду лаборанта відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів. Такі доводи відповідача зводяться до того, що саме спеціальність лаборанта клініко-діагностичної лабораторії, відноситься до середнього медичного персоналу, що дає право на пенсію за вислугою років
Аналіз наведеного дає підстави зробити висновок, що ОСОБА_3, яка має середню спеціальну освіту та працювала на посаді лаборанта відділення обов'язкових профілактичних оглядів з 09.08.1999 року, відноситься до середнього медичного персоналу. До такого висновку суд приходить виходячи з аналізу Положення про атестацію середніх медичних працівників, затверджене Наказом МОЗ України №146 від 23.10.1991року, що діяло до 2007року, оскільки з наведеного п.23.3 зазначено, що інші категорії лаборантів лікувально-профілактичних установ, до яких відноситься і наркологічний диспансер, крім тих, що передбачені п. 23, п. 23.1 і п. 23.2 Положення, проходять атестацію за спеціальністю "лаборант клініко-діагностичної лабораторії". А також Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого Наказом МОЗ України №742 від 23.11.2007року, де аналіз п. 4.6, наведеного вище, свідчить , що лаборантам( без зазначення без зазначення спеціалізації) для атестації зараховується стаж роботи для атестації за спеціальністю "лабораторна справа (клініка)".
Такий висновок суду грунтується також на тому, що відповідно до свідоцтв про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки у 2001р., 2006р., 2011році ОСОБА_1 проходила підвищення кваліфікації та перепідготовку за спеціалізацією для лаборантів клініко-діагностичних лабораторій. А відповідно до посвідчення №83/59 проходила атестацію зі спеціальності лабораторна справа (клініка), та отримала вищу кваліфікаційну категорію.
Окрім цього до такого висновку суд приходить і виходячи з того, що відповідно до Класифікатора професій, затвердженого Наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 р. N 327, в переліку фахівців в галузі охорони здоров'я наведено такі професії, як лаборант з бактеріології, лаборант з імунології, лаборант клініко-діагностичної лабораторії , лаборант (медицина), лаборант з паталогоанатомічних досліджень, лаборант санітарно-гігієнічної лабораторії, лаборант (фармація).
Зазначений Класифікатор не передбачає фахівців в галузі охорони здоров'я, як лаборант відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів.
З огляду на посадову інструкцію лаборанта відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» а також відповідно до ДОВIДНИКА кваліфікаційних характеристик професій працівників затвердженого Наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002року, визначені обов'язки позивачки та кваліфікаційні умови, відповідають обов'язкам та кваліфікаційним умовам лаборанта клініко-діагностичної лабораторії.
Встановлені у справі обставини та наведені нормативні документи дають підставу зробити висновок, що ОСОБА_3 з 09.08.1999року по 02.12.2013року працювала в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» на посаді лаборант клініко-діагностичної лабораторії. Наведене також свідчить, що ця професія відноситься до середнього медичного персоналу та дає право на призначення пенсії за вислугу років із підстав передбачених п. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Окрім віднесення професії до середнього медичного персоналу, другою умовою призначення пенсії на таких підставах, є наявність спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.
Перевіряючи наявність такої умови суд виходить з того, що відповідно до записів в трудовій книжці, ОСОБА_3 працювала на посаді лаборанта клініко-діагностичної лабораторії з 01.08.1997року в ЦМЛ м. Слов'янська по 01.02.1999року. З 01.02.1999року по 07.08. 1999року, медичною сестрою травматологічного відділення. З 09.08.1999року по 02.12.2013року на посаді лаборанта відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська».
З огляду на наведене вбачається, що спеціальний стаж , що дає право на призначення пенсії за вислугою років, передбаченого ст.55 п.«е» ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у ОСОБА_3 становить 15 років 9міс.16дн. ( з 01.08.1997р. по 01.02.1999р.; з З 09.08.1999р. по 02.12.2013р.)
Аналіз ст.ст. 2, 55 п. «е», 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дають підстави зробити висновок, що пенсія за вислугою років передбачає умову наявності спеціального стажу, до стажу позивачки не може зараховуватись період навчання у середньому спеціальному навчальному закладі - Костянтинівському медичному училищі з 01.09.1995р. по 05.07.1997р..
Стаття 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що робота позивачки в КЛПЗ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», пов'язана з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, а тому зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, передбаченого ст.55 п. «е» ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у ОСОБА_3 становить більше 25 років, що є підставою для призначення зазначеного виду пенсії.
Наведене свідчить, вимоги ОСОБА_3 про визнання неправомірним рішення УПФУ в м. Слов'янську №10 від 20 травня 2014року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги, що робота за сумісництвом права на пенсію за вислугу років не дає, колегія суддів зазначає, що посада - лаборант відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів є основним місцем роботи позивача, тому посилання на те, що у зв'язку з цим у ОСОБА_3 не має права на пенсію є неправомірним.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повний текст ухвали складений 29 січня 2015 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2014 року у справі № 243/4653/14 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2014 року у справі № 243/4653/14 - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.В.Жаботинська