Головуючий у 1 інстанції - Єфименко В.І.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
28 січня 2015 року справа №220/1376/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 листопада 2014 року у справі № 220/1376/14-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.10.2014 року позивач звернувся у відповідності до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних № 2710/38-14 від 02.09.2014 року до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до УПФУ у Волноваському районі про визнання його дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахування та виплату пенсії за вислугою років з 01.09.2014 року з урахуванням заробітної плати, яка розраховується з середньомісячного заробітку із застосуванням показника середньої плати по Україні за 2013 рік, відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були залишені без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на ст..40, ч.3ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а також на Рішення Конституційного Суду України №8-рп/2005 від 11.10.2005 року.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ,з 31.03.1994 року позивач отримував пенсію по інвалідності( 3 група) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне песнійне страхування».
07.08.2014 року позивача за його заявою було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього виду пенсії.
При переведенні на пенсію за вислугу років відповідачем був врахований показник середньої плати за 2007 рік-1197,91 грн.
Такі дії УПФУ є предметом даного позову, оскільки позивач вважає їх протиправними.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду, що діяв правомірно, в той час, як позивач своїх доводів належним чином не довів, при цьому суд виходив з наступного.
Так, згідно вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення пенсії визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Оскільки позивачу пенсія призначена у 1994 році, то немає законних підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2013 рік.
Аналіз норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.Тобто, правила частини першої статті 40 вказаного Закону при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата(дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях економіки України.
Частина перша статті 40 пердбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
З урахуванням вимог ст.45 Закону «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», заробітна плата для обчислення пенсії за віком визначається з урахуванням Прикінцевих положень ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти України» обчислюється з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні , та з якої сплачені страхові внески за 2005-2006 роки- 928,81 грн. та в подальшому з урахуванням постанови КМУ від 23.04.2012 року №321 відповідно до якої встановлено , що пенсії, призначені(перераховані) до 2008 року, перераховуються з урахуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2007 рік- 1197,91 грн.,що і було зроблено відповідачем.
Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року звернення за перерахунком, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.03.2012 р. (справи №21-449а11,№21-41а12), від 24.04.2012р.(справа №21-111а12).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для судів України. Суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Відповідно до ст..ст.195,197,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 листопада 2014 року у справі № 220/1376/14-а -залишити без задоволення.
Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 листопада 2014 року у справі № 220/1376/14-а -залишити без змін.
Ухвала ду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів Л.В.Губська
Судді Т.Г.Арабей
І.Н.Геращенко