Головуючий у 1 інстанції - Ясинський О.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
27 січня 2015 року справа №242/2781/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого: Шишова О.О.
суддів Сіваченко І.В.
Жаботинська С.В.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2014 року у справі № 242/2781/14-а (головуючий 1 інстанції Ясинський О.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -
Позивач ОСОБА_3 21.08.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію, в якому вказав, що він 16.07.2014 року звернувся до Управління про призначення пенсії згідно з п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 14.08.2014 року № 1103Управління йому було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки до пільгового стажу роботи не зараховано період його роботи з 16.07.1976 року по 07.03.2000 року в КСП «Україна» на посаді тракториста-машиніста з причин відсутності в архівних довідках відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. Просив суд визнати протиправними дії Управління щодо відмови у призначенні йому пенсії, скасувати рішення відповідача від 14.08.2014 року № 1103 та зобов'язати відповідача здійснити нарахування пенсії з моменту звернення.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області задоволений частково.
Визнані незаконними дії Управління щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_3 та скасовано рішення відповідача від 14.08.2014 р. № 1103 про відмову йому у призначенні пенсії. Зобов'язано Управління зарахувати ОСОБА_3 період роботи з 16.07.1976 р. по 07.03.2000 р. на підприємстві в колгоспі «Советська Україна» (КСП «Україна») до пільгового стажу. Зобов'язано Управління зарахувати ОСОБА_3 період відбуття покарання у вигляді виправних робіт з 01.11.1985 р. по 25.05.1987р. відповідно до ч.3 ст. 42 Кримінально-виправного Кодексу України до загального стажу. Зобов'язано Управління переглянути заяву від 16.07.2014 р. №1944 ОСОБА_3 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З постановою суду першої інстанції не погодилося Управління та звернулося з апеляційною скаргою у якій зазначило, що ОСОБА_3 16.07.2014 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до наданих документів страховий стаж на період звернення із заявою про призначення пенсії склав 33 років 11 місяців 17 днів. Згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на призначення пенсії на пільгових умовах мають чоловіки трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства мають право на пенсію після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Період роботи ОСОБА_3 з причин відсутності в архівних довідках відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. За таких обставин йому було відмовлено в призначенні пенсії згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як в нього не має необхідних 20 років, що дає право на призначення пенсії. Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані обставини, тому просили скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до трудової книжки колгоспника № 334 (24/9 від 20.04.1976 року ОСОБА_3 з 16.07.1976 року по 07.03.2000 року в колгоспі «Советська Україна» КСП «Україна» працював на посаді тракториста-машиніста.
Згідно архівних довідок № 14-47-225, № 14-47-226, 14-47-227, 14-47-228, 14-47-229, від 25.06.2014 року підтверджено роботу ОСОБА_3 16.07.1976 року по 07.03.2000 року в колгоспі «Советська Україна» КСП «Україна» на посаді тракториста-машиніста.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Згідно з статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
На підтвердження доводів позивача в матеріалах справи є копія трудової книжки позивача, копія оскаржуваного рішення Пенсійного фонду в м. Селидове від 14.08.2014 року № 1103, копії архівних довідок № 14-47-225, № 14-47-226, 14-47-227, 14-47-228, 14-47-229, від 25.06.2014 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідач маючи підтвердження архівними довідками того, що він з 16.07.1976 року по 07.03.2000 року працював в колгоспі «Советська Україна» КСП «Україна» на посаді тракториста-машиніста йому виплачувалася заробітна плата, в зв'язку з чим відповідач необґрунтовано не зарахував ці періоди роботи позивача до пільгового стажу. Крім того, слід зазначити, що за зазначені періоди роботи характер, умови та місце роботи позивача не змінювалося, а зміни та записи в трудовій книжці позивача в цей період здійснювалися лише у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи.
Таким чином, аналізуючи зазначені вище докази в їх сукупності та норми чинного законодавства, які застосовано до спірних правовідносин суд першої інстанції правильно дійшов обґрунтованого висновку, що позовна заява в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі, так як трудова книжка позивача та архівні довідки, що уточнюють характер роботи чи умови праці позивача, містять всі необхідні дані та є достатніми підставами для зарахування позивачу періоду роботи з 16.07.1976 року по 07.03.2000 року працював в колгоспі «Советська Україна» КСП «Україна» віднесеної до Списку № 2.
Вирішуючи позовні вимоги в частині зарахування до загального та спеціального стажу роботи позивача час відбуття виправних робіт з 01.11.1985 року по 25.05.1987 року відповідно до ч.3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), суд першої та апеляційної інстанції встановили наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 42 КВК України час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок, що час відбуття виправних робіт ОСОБА_3 з 01.11.1985 року по 25.05.1987 року можливо лише зарахувати до загального стажу його роботи.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2014 року у справі № 242/2781/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2014 року у справі № 242/2781/14-а - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.В.Жаботинська