Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
27 січня 2015 року справа №812/1910/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 р. у справі № 812/1910/14 за позовом Апеляційного суду Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Державної виконавчої служби України, треті особи - Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 04.02.2014 року ВП №24371511 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., -
Позивач Апеляційний суд Луганської області звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Державної виконавчої служби України, треті особи - Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 04.02.2014 року ВП №24371511 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року, якою суд зобов'язав позивача провести перерахунок ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу та зобов'язав апеляційний суд Луганської області донарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне грошове утримання з донарахованих сум заробітної плати. 18.01.2011 року по зазначеній справі видані виконавчі листи, які передані на виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та відкрито виконавче провадження ВП №24371511. Під час виконання вказаного виконавчого листа постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кушнір Л.В. від 04 лютого 2014 року на Апеляційний суд Луганської області за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язують боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, тобто за невиконання вказаного виконавчого листа, накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року позов було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.02.2014 року ВП №24371511 про накладення на боржника - Апеляційний суд Луганської області штрафу в розмірі 680,00 грн., за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.
Відповідач - Державна виконавча служба України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, так як постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що спірна постанова винесена на підставі ст.ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» після тривалого не виконання рішення суду та не реагування на вимоги державного виконавця.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2011 року постановою уповноваженої особи відповідача було відкрито виконавче провадження ВП №24371511 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3419/10/1270 від 18.01.2011 року про зобов'язання Апеляційного суду Луганської області провести перерахунок ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу (а. с. 76-77, 78).
Разом із супровідним листом від 11.03.2011 року постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу позивача (а. с. 79).
Листом від 31.03.2011 року за №146 позивач повідомив виконавчу службу про неможливість виконання рішення суду, в обґрунтування чого зазначив, що ОСОБА_2 до виконання обов'язків судді Апеляційного суду Луганської області приступив з 10 липня 2008 року та на момент обрання суддею права на одержання щомісячного грошового утримання не мав. Тому виконання вимоги щодо перерахунку заробітної плати з 22 травня 2008 року та перерахунку щомісячного грошового утримання може призвести до неправомірних стягнень коштів з Державного бюджету України, які в подальшому неможливо буде повернути, оскільки ст.266 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює певні обмеження щодо повороту виконання рішення суду в окремих категоріях справ, зокрема по справах про присудження виплати заробітної плати. Апеляційний суд Луганської області не виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів. Відповідно до п.2 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України (а. с. 14).
26 липня 2012 року Відділом ПВР Державної виконавчої служби України на адресу позивача надіслана вимога №1570/6 від 26.07.2012 року, якою державний виконавець вимагав Апеляційний суд Луганської області в строк до 02.08.2012 року виконати в повному обсязі рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року №2а-3419/10/1270 про зобов'язання Апеляційний суд Луганської області провести перерахунок ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового оклад; в строк до 02.08.2012 року повідомити відділ про стан виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів щодо його виконання; у разі невиконання або часткового виконання вказаного судового рішення надати пояснення відповідальної особи про причини невиконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист (а. с. 80-81).
16 листопада 2012 року Відділом ПВР Державної виконавчої служби України на адресу позивача була надіслана повторна вимога №1570/6 від 16.11.2012 року з аналогічними вищевказаними вимогами та зазначенням строку виконання - до 23.11.2012 року (а. с. 82).
19 лютого 2013 року Відділом ПВР Державної виконавчої служби України на адресу позивача втретє була надіслана вимога №1570/6 від 19.02.2013 року, якою зобов'язано позивача у строк до 26.02.2013 року виконати в повному обсязі рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, повідомити про стан виконання рішення суду та в разі невиконання або часткового виконання вказаного судового рішення надати пояснення відповідальної особи про причини невиконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист (а. с. 83).
18 березня 2013 року Відділ ПВР Державної виконавчої служби України звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі №2а-3419/10/1270, у задоволенні якої ухвалою суду від 04.04.2013 року відмовлено (а. с. 20-21, 84-85).
У зв'язку із зверненням державного виконавця до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, постановою від 18.03.2013 року виконавче провадження №24371511 було зупинено до розгляду питання по суті (а. с. 87).
Постановою старшого державного виконавця про поновлення виконавчого провадження від 23.04.2013 року було поновлено виконавче провадження №24371511, вказана постанова була надіслана на адресу позивача (а. с. 89, 90).
29 травня 2013 року першим відповідачем була винесена вимога №317/6 та 02.08.2013 року повторно була винесена вимога №318/6, згідно яких державний виконавець вимагав позивача в строк до 05.06.2013 року та у строк до 09.08.2013 року відповідно, виконати в повному обсязі рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист; повідомити про стан виконання рішення суду та в разі невиконання або часткового виконання вказаного судового рішення надати пояснення відповідальної особи про причини невиконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист (а. с. 91-91 «а», 99).
Листом від 09 серпня 2013 року №284, на виконання вимоги №317/6 позивач повідомив Відділ ПВР Державної виконавчої служби України про неможливість виконання рішення суду про зобов'язання провести перерахунок ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, так як ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків судді Апеляційного суду Луганської області 10 липня 2008 року та не отримував щомісячне грошове утримання, що унеможливлює провести його донарахування з донарахованих сум заробітної плати. Крім того, було зазначено, що позивач не може провести виплату недоплачених сум відповідно до рішення суду, так як фінансування таких виплат здійснюється з єдиного рахунку Державного бюджету України, відкритого у Державній казначейській службі (а. с. 93).
Відділ ПВР Державної виконавчої служби України 05.09.2013 року звертався до Луганського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення виконавчого документу та 03.10.2013 року із заявою про роз'яснення рішення суду, які ухвалами суду від 16.09.2013 року та від 04.10.2013 року були залишені без задоволення (а. с. 108-110).
Постановою від 30.08.2013 року виконавче провадження було зупинено до розгляду питання по суті (а. с. 100, 101), постановою про поновлення виконавчого провадження від 17.10.2013 року виконавче провадження №24371511 було поновлено (а. с. 111, 112).
12.11.2013 року державним виконавцем була винесена вимога №317/6, згідної якої позивач повинен в строк до 18.11.2013 року виконати в повному обсязі рішення суду від 18.01.2011 року №2а-3419/10/1270 та надати до відділу документи (довідку) про перерахунок ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат - у твердій грошовій сумі; в строк до 18.11.2013 року повідомити відділ про стан виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів щодо його виконання; у разі невиконання або часткового виконання судового рішення надати пояснення відповідальної особи про причини невиконання (а. с. 113-1115).
04.02.2014 року державним виконавцем була винесена повторна вимога №317/6 та встановлений строк до 11.02.2014 року щодо виконання та повідомлення про це вищезазначеного рішення суду (а. с. 119-121).
04.02.2014 року з посиланням на вимоги ст.89 Закону №606 у зв'язку з невиконанням без поважних причин у встановлений державними виконавцем строк рішення, у виконавчому проваджені ВП №24371511 відповідачем було винесено постанову про накладання на позивача штрафу у розмірі 680,00 грн. (а. с. 116-117).
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч. 3 ст.181 КАС України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606).
У відповідності із. ч. 1, 3 ст. 5 Закону №606, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону №606, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 25 Закону №606, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону №606, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частинами 1 та 2 статті 75 Закону №606, встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Згідно статті 89 Закону №606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Перед винесенням постанови про накладення штрафу державний виконавець повинен з'ясувати причину невиконання рішення. У разі поважності причини добровільного невиконання рішення боржником, постанова про накладення штрафу не повинна виноситись.
В Законі України «Про виконавче провадження» відсутній перелік поважних причин, що давали б змогу боржникові у встановлений строк не виконати вимоги виконавчого документа.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови не встановлено усі причини невиконання судового рішення та об'єктивно не оцінено підстави неможливості виконання такого рішення зазначені в доводах позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі № 812/1910/14 за позовом Апеляційного суду Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Державної виконавчої служби України, треті особи - Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 04.02.2014 року ВП №24371511 про накладення штрафу в розмірі 680.00 грн. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г.Сухарьок