ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 січня 2015 року 15:15 № 2а-1554/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Шулежка В.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доЗаступника начальника - начальника Інспекції по особовому складу Управліня кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
провизнання протиправними дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Заступника начальника -начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_2 (далі -Відповідач-1), Міністерства внутрішніх справ України (далі -Відповідач-2), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі -Відповідач-3), в якій з урахуванням уточнень просив суд:
1. Визнати неправомірними вчинені в листопаді 2011 року дії Відповідача-1, які полягають у завірянні ним в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України Додатку №1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області"(далі -Наказ №95);
2. Зобов'язати відповідача-2 протягом одного місяця з дня набрання чинності рішення суду за цим адміністративним позовом скасувати Наказ №95 в частині створення і затвердження складу центральної атестаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області;
3. Визнати незаконним та скасувати, виданий колишнім начальником Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_3 Наказ від 26 березня 2009 року №274 "Про внесення змін до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області"(далі -Наказ №274) в частині внесення змін до додатку №1 до Наказу №95;
4. Визнати неправомірним та нечинним Додаток №1 до Наказу №274, яким визначено новий склад центральної атестаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області;
5. Визнати незаконними дії колишнього співробітника Головного управління МВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_4, які полягають у підписанні ним Додатку №1 до Наказу №95, яким визначений склад атестаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області з розгляду атестацій на начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів та їх заступників, начальників відділів апаратів ГУ та Харківського міського управління, співробітників апарату ГУ і особового складу органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих ГУ в складі голови центральної атестаційної комісії ОСОБА_4, його заступника та членів комісії;
6. Визнати нечинним Додаток №1 до Наказу №95, незаконно підписаний колишнім співробітником Головного управління МВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_4, яким визначений склад атестаційної комісії ГУ МВС України в області з розгляду атестацій на начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів та їх заступників, начальників відділів апаратів ГУ та Харківського міського управління, співробітників апарату ГУ і особового складу органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих ГУ в складі голови центральної атестаційної комісії ОСОБА_4, його заступника та членів комісії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2012р. позов задоволено частково.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2012р. залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції новий розгляд.
Скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012р., Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 14.10.2014р. зазначив, що судами попередніх інстанцій не було вирішено питання щодо пропущення позивачем строків звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 12.11.2014р. справу прийнято до провадження та витребувано від сторін письмові пояснення з приводу ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, мотивовані тим, що на підставі оскаржуваних наказів була створена незаконна центральна атестаційна комісія, яка перед звільненням позивача з органів внутрішніх справ за віком в 2009 році проводила його атестацію.
Так, на думку позивача начальникам Головних управлінь МВС в областях (крім начальника ГУ МВС України в Київській області), в тому числі і начальнику ГУ МВС України в Харківській області не було надано право створювати атестаційні комісії та визначати їх склад, оскільки таке право було надано згідно п. 2.5 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №181 від 22 березня 2005 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за №559/10839 (далі -Інструкція №181), відповідним начальникам Головних управлінь МВС України в АРК, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, головних управлінь внутрішніх військ МВС України, вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України.
Отже, на думку позивача, оскільки спірні накази були винесені начальником ГУ МВС України в Харківській області, а право на видачу таких наказів надано у відповідності до вищенаведеної Інструкції лише Управлінню МВС України в Харківській області, то вони є протиправними і прийняті з порушенням порядку встановленого законодавством.
Також, позивач вказує на незаконність дій колишнього співробітника Відповідача-3 ОСОБА_4 щодо підписання ним Додатку №1 до Наказу №95, примірник якого відрізняється від оригіналу цього додатку в частині складу членів центральної атестаційної комісії, а дії заступника начальника -начальника ІОС УКЗ Відповідача-3 ОСОБА_2 у зв'язку із засвідченням ним власним підписом та печаткою в листопаді 2011 року цього примірника, який позивач вважає сфальсифікованим.
Завірена ОСОБА_2 копія витягу з Наказу №95 містила пункт 8, згідно змісту якого контроль за виконанням Наказу №95 було покладено на начальника управління кадрового забезпечення відповідача-3 полковника міліції ОСОБА_4, разом з тим Додаток №1 до Наказу №95 підписано ОСОБА_4 як заступником начальника ГУ МВС України в Харківській області, що не відповідає дійсності, оскільки на час видання оскаржуваного наказу (10 лютого 2009 року) останній обіймав посаду -начальника управління кадрового забезпечення.
При цьому, оригінал Наказу №95 та його додатки, з якими Позивач ознайомився 31 жовтня 2011 року, містив іншу інформацію щодо складу членів центральної атестаційної комісії. Головою був призначений перший заступник ГУ МВС України у Харківській області - полковник міліції ОСОБА_7, а не ОСОБА_4, секретарем -майор міліції ОСОБА_8, а не капітан міліції ОСОБА_9, а також не вбачається такого члена комісії як підполковник міліції ОСОБА_10.
Окрім того, підписання Додатку №1 до Наказу №95 начальником управління кадрового забезпечення ОСОБА_4 та призначення його головою атестаційної комісії суперечить п. 2.6 Інструкції №181, яким передбачена можливість призначення головою комісії осіб, що перебувають на посаді заступника Міністра, перших заступників (заступників) начальника органу внутрішніх справ, першого проректора.
Наведені обставини та зміст п. 8 Наказу №95, як вважає Позивач, вказують на недостовірність Додатку №1 до Наказу №95 та на недостовірність відомостей, що містяться в ньому, що є підставою для зобов'язання Відповідача-2 скасувати наказ №95.
Відповідачі 1, 2 заперечень проти позову не надали.
Відповідач - 3 подав клопотання про залишення позову без розгляду.
В судовому засіданні 17.12.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Наказом Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області" (далі -Наказ №95) створено та затверджено склад центральної атестаційної комісії Головного управління з розгляду атестацій на начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів м. Харкова і області та їх заступників, начальників відділів апаратів Головного управління та Харківського міського управління, співробітників апарату Головного управління і особовий склад органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих Головному управлінню, за винятком осіб, атестації яких розглядаються згідно п.п 2.2 - 2.9 цього наказу (додаток 1).
Додатком №1 до Наказу №95 встановлено склад атестаційної комісії ГУМВС України в області з розгляду атестацій начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів та їх заступників, начальників відділів апаратів Головного управління та Харківського міського управління, співробітників апарату Головного управління і особовий склад органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих Головному управлінню, за винятком осіб, атестації яких розглядаються згідно п.п 2.2 - 2.9 цього наказу (надалі -комісія), а саме:
Голова комісії: полковник міліції ОСОБА_7, перший заступник начальника ГУ; заступник голови комісії: полковник міліції ОСОБА_4, начальник УКЗ ГУ; секретар комісії: майор міліції ОСОБА_8, старший інспектор з ОД ВК УКЗ ГУ; та члени комісії: помічник Міністра внутрішніх справ України з дотримання прав людини ОСОБА_11, радник начальника ГУ ОСОБА_12, перший заступник начальника УКЗ ГУ і полковник міліції ОСОБА_13, начальник 21-го відділу СВБ ГУБОЗ МВС України (за згодою) і майор міліції ОСОБА_14, начальник УКР і ГУ полковник міліції ОСОБА_15, начальник УГБ ГУ полковник міліції ОСОБА_16, начальник УДАІ ГУ полковник міліції ОСОБА_17, начальник управління документального забезпечення та режиму ГУ полковник міліції ОСОБА_18, перший заступник начальника слідчого управління ГУ полковник міліції ОСОБА_19, начальник УДСБЕЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_20, заступник начальника штабу ГУ полковник міліції ОСОБА_21, заступник начальника - начальник ЮС УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_2,
Наказом Головного Управління МВС України в Харківській області від 26 березня 2009 року №274 "Про внесення змін до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області"(далі - Наказ №274) у зв'язку із змінами в керівництві внесено зміни до Наказу №95 та викладено в новій редакції додатки до нього, зокрема, і додаток №1 згідно якого комісію сформовано у наступному складі: Голова комісії: заступник начальника - начальник УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_4; заступник голови комісії: перший заступник начальника УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_13; секретар комісії: старший інспектор ВК УКЗ ГУ капітан міліції ОСОБА_9; члени комісії: помічник Міністра внутрішніх справ України з дотримання прав людини ОСОБА_11, радник начальника ГУ ОСОБА_12, начальник 21-го відділу СВБ ГУБОЗ МВС України (за згодою) підполковник міліції ОСОБА_14, начальник УКР ГУ полковник міліції ОСОБА_15, начальник УГБ ГУ полковник міліції ОСОБА_16, начальник УДАІ ГУ полковник міліції ОСОБА_22, начальник управління документального забезпечення та режиму ГУ полковник міліції ОСОБА_18, перший заступник начальника слідчого управління ГУ полковник міліції ОСОБА_19, начальник УДСБЕЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_20, заступник начальника штабу ГУ полковник міліції ОСОБА_21, заступник начальника - начальник ЮС УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_2, заступник начальника УБОЗ ГУ підполковник міліції ОСОБА_23
Вищенаведені накази прийняті на виконання вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про створення комісій Міністерства внутрішніх справ України"від 16 липня 2005 року №570, п. 4 якого зобов'язано керівників департаментів, головних управлінь, самостійних управлінь та відділів центрального апарату Міністерства та йому підпорядкованих навчальних закладів МВС України створити атестаційні комісії з розгляду атестацій на особовий склад підрозділів і забезпечити контроль за їх діяльністю.
Разом з тим, згідно відповіді Відповідача-3 від 31 жовтня 2011 року №1/849 позивачу була надана інформація на його запит від 25 жовтня 2011 року, що Наказ №95 не скасований, чинності не втратив і зміни до нього іншими наказами не вносились.
При цьому, Позивачу був виданий засвідчений т.в.о. начальника УКЗ ГУМВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_2 витяг з Наказу №95, (Додатку №1) з якого вбачається, що Комісія створена в наступному складі: голова комісії: заступник начальника - начальник УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_4; заступник голови комісії: перший заступник начальника УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_13; секретар комісії: старший інспектор ВК УКЗ ГУ капітан міліції ОСОБА_9; члени комісії: помічник Міністра внутрішніх справ України з дотримання прав людини ОСОБА_11, начальник 21-го відділу СВБ ГУБОЗ МВС України (за згодою) підполковник міліції ОСОБА_14, начальник УКР ГУ полковник міліції ОСОБА_15, начальник УГБ ГУ полковник міліції ОСОБА_16, начальник УДАІ ГУ полковник міліції ОСОБА_22, начальник управління документального забезпечення та режиму ГУ полковник міліції ОСОБА_18, перший заступник начальника слідчого управління ГУ полковник міліції ОСОБА_19, начальник УДСБЕЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_20, заступник начальника штабу ГУ полковник міліції ОСОБА_21, заступник начальника - начальник ЮС УКЗ ГУ полковник міліції ОСОБА_2, заступник начальника УБОЗ ГУ підполковник міліції ОСОБА_23, начальник ЦПП УКЗ ГУ підполковник міліції ОСОБА_10
Як вбачається з наявних в матеріалах справи двох примірників Додатку №1 до Наказу №95, то дійсно вони містять різну інформацію щодо складу членів центральної атестаційної комісії, а саме: в одному примірнику головою комісії є перший заступник ГУ МВС України у Харківській області -полковник міліції ОСОБА_7, секретарем майор міліції ОСОБА_8, в іншому -голова комісії ОСОБА_4, секретар капітан міліції ОСОБА_9, а також є такий член комісії як підполковник міліції ОСОБА_10.
Крім того, як підтверджується матеріалами справи, висновком Відповідача-3 від 7 березня 2012 року про службове розслідування за скаргою гр. ОСОБА_1 на неправомірні дії працівників ГУМВС України в Харківській області встановлено, що старшим інспектором ВК УКЗ майором міліції ОСОБА_9 допущено порушення службової дисципліни, яке виразилось у неналежному оформленні підготовленої копії додатку № 1 наказу ГУ від 10 лютого 2009 року №95 зі змінами, внесеними наказом ГУ від 26 березня 2009 року №274; та старшим інспектором ВДЗ ОСОБА_24 допущено порушення трудової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні поставленого завдання щодо підготовки відповіді ОСОБА_1 на його інформаційний запит, що стало підставою для винесення особам, які порушили службову дисципліну усного попередження про необхідність її суворого додержання.
Таким чином, спірні правовідносини виникли саме з підстав того, що Позивач вважає оскаржувані накази прийнятими з перевищенням повноважень та з порушенням закону, оскільки, по-перше, начальник відповідача-3 не мав наданих йому законом повноважень на прийняття спірних наказів, по-друге, у складі атестаційної комісії головою призначена особа, яка за своєю займаною посадою не може очолювати комісію, по-третє, наявність примірників наказів з розбіжностями у складі комісії свідчить про їх незаконність, у зв'язку з чим, на думку позивача, на підставі оскаржуваних наказів створена незаконна атестаційна комісія, яка проводила атестування позивача, проти чого відповідачі заперечують.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до наступного.
Порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України врегульований Інструкцією про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №181 від 22 березня 2005 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за №559/10839 (далі - Інструкція №181).
Згідно п. 2.1 Інструкції №181 створення атестаційних комісій МВС України, їх компетенція та повноваження визначаються цією Інструкцією.
Пунктами 2.2-2.4 Інструкції №181 передбачено створення центральних атестаційних комісій та атестаційних комісій структурних підрозділів центрального апарату МВС України.
У відповідності до п. 2.5 Інструкції №181 атестаційні комісії створюються також у головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, головному управлінні внутрішніх військ МВС України, вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах МВС України наказами відповідних начальників.
Комісії головних управлінь МВС України (далі - ГУМВС), управлінь МВС України (далі - УМВС), управлінь МВС України на транспорті (далі - УМВСТ) розглядають атестації на начальників міських, районних та лінійних органів внутрішніх справ.
16 липня 2005 року Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про створення комісій Міністерства внутрішніх справ України" №570 (далі -Наказ №570) зобов'язано керівників департаментів, головних управлінь, самостійних управлінь та відділів центрального апарату Міністерства та йому підпорядкованих навчальних закладів МВС України створити атестаційні комісії з розгляду атестацій на особовий склад підрозділів і забезпечити контроль за їх діяльністю.
Відтак, наявні два чинних та не скасованих акти державного органу: Інструкція №181, яка є нормативно-правовим підзаконним актом та регламентує порядок проведення атестування, компетенцію і повноваження створюваних атестаційних комісій та відповідних начальників на їх створення, а також Наказ №570, який є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень та вказує на обов'язок створення комісій без визначення порядку та механізму.
Водночас, як вбачається з п. 2.5 Інструкції №181 Головне Управління МВС України у Харківській області не зазначене в переліку Головних Управлінь МВС України, начальники яких уповноважені на створення атестаційних комісій, проте визначені -управління МВС України в областях.
Так, згідно доказів наявних у справі та підтверджується сторонами, Відповідач-3 до 15 листопада 2006 року діяв у структурі органів внутрішніх справ як Управління МВС України у Харківській області, а після 15 листопада 2006 року, після реорганізації, як Головне Управління МВС України у Харківській області.
Таким чином, на момент прийняття Інструкції №181 Відповідач-3, діючи як управління, був наділений повноваженнями на створення атестаційних комісій, а отже, на думку суду, відсутність внесення змін до Інструкції №181 після його реорганізації та як наслідок зміни статусу, жодним чином не вказує на позбавлення наданого йому первісно права та зміну його компетенції в частині створення комісій.
Окрім того, за своєю правовою природою повноваження відповідача-3 щодо створення атестаційних комісій є дискреційним повноваженням даного державного органу.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також "Рекомендація R (80)2") під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Таким чином, при прийнятті рішення про створення атестаційних комісій Відповідач-3 діяв у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, ці закони та підзаконні акти дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
В той же час, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності, тобто перевірки рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на предмет дотримання ним при їх прийнятті (вчиненні) встановлених законом обов'язкових вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав вважати перевищенням наданих законом повноважень дії відповідача-3 при прийнятті Наказів №№95 та 274, та як наслідок відсутні підстави для їх скасування з наведених підстав і визнання дій з їх прийняття неправомірними, оскільки це є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Стосовно тверджень позивача про те, що Наказом №274 полковника міліції ОСОБА_4 призначено головою комісії в порушення вимог п. 2.6 Інструкції №181, то вказані факти спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, згідно з приписами п. 2.6 Інструкції №181 головою комісії призначаються: один із заступників Міністра, перших заступників (заступників) начальника органу внутрішніх справ, перший проректор.
Наказ №274, як зазначалось вище, винесено 26 березня 2009 року, в той час, як уже 2 березня 2009 року ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника ГУ МВС України в Харківській області, що підтверджується довідкою відповідача-3 про перебування ОСОБА_4 на посадах від 21 березня 2012 року.
За таких обставин, при винесенні Наказу №274 посада ОСОБА_4 повною мірою відповідала вимогам, встановленим п. 2.6 Інструкції №181, у зв'язку з чим доводи позивача про незаконність призначення ОСОБА_4 головою комісії та проведення під його головуванням атестації позивача 23 грудня 2009 року, на які він посилається як на одну з підстав для задоволення позову, не приймаються судом до уваги як необгрунтовані та такі, що не підтверджуються фактичними обставинами справи.
Водночас, щодо включення ОСОБА_4 до складу комісії як голови за Наказом №95, як стверджує позивач, судом відзначається, що в ході розгляду спору з пояснень сторін та наявних встановлено, що ОСОБА_4 до 26 березня 2009 року не призначався головою комісії та дійсно не обіймай посади заступника начальника ГУ МВС України в Харківській області. А витяг з Наказу №95 завірений ОСОБА_2, на який посилається позивач, та який підтверджує протилежне, за результатами службового розслідування визнаний таким, що виданий помилково та з порушенням службової дисципліни, про що в свою чергу позивач був ознайомлений, що підтверджується його власноручним написом на звороті висновку службового розслідування від 7 березня 2012 року. А також, підтверджується факт завіряння ОСОБА_2 проекту Наказу №274, замість Наказу №95.
Судом вже було встановлено, що відповідачі-1 та 3 в судовому засіданні визнали неправомірність дій щодо завіряння витягу з Наказу №95 та Додатку №1 до нього, який було видано Позивачу.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративних судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання неправомірними дій ОСОБА_2 щодо завіряння Додатку №1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області".
Щодо решти позовних вимог, суд звертає увагу на наступне. Враховуючи відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних наказів та визнання їх протиправними у суду відсутні правові підстави для задоволення решти позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання неправомірними дій Заступника начальника -начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_2 з завіряння Додатку №1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області".
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Заступника начальника -начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_2 з завіряння Додатку №1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року №95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді:
Є.В. Аблов
В.П. Шулежка