02 лютого 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/55/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по безробіттю в сумі 4254,23 грн.
Від Чернівецького міського центру зайнятості 20.01.2015 р. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по безробіттю в сумі 2654,23 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Відповідач 22.01.2015 року отримав зазначену ухвалу і ознайомився з вимогами до розгляду справи у порядку скороченого провадження, заяву про визнання позову або заперечення на позов до суду не направив (а.с.20).
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. В заяві про надання статусу безробітного від 20.08.2014 р., зазначив, що не є зайнятою людиною, однак, як з'ясувалось дані відомості не відповідали дійсності, оскільки він належав до категорії фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (а.с.15).
В результаті надходження інформації з реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області за вих. №08-13/5277 від 03.11.2014 р. встановлено, що під час реєстрації 20.08.2014 р. як безробітного і перебуваючи на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 був зайнятою людиною, оскільки належав до категорії фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. В підтвердження даної інформації складено акт розслідування страхових випадків обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за №310 від 12.11.2014 р. (а.с.9,10, 17).
За час перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості з 27.08.2014р. по 30.10.2014 р. на розрахунковий рахунок відповідача перераховано допомогу по безробіттю в сумі 3700.83 грн.. За період з 01.11.2014 р. по 11.11.2014 р. нарахована допомога по безробіттю склала 507.23 грн. ОСОБА_1 направлено повідомлення про повернення суми допомоги по безробіттю за №5758/25/13 від 28.11.2014 р., якою запропоновано добровільно повернути кошти (а.с.5).
В матеріалах справи знаходиться витяг з наказів центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 20.05.2015 р. відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 1600 грн. Таким чином, станом на 19.01.2015 р. заборгованість допомоги по безробіттю ОСОБА_1 становить 2654.23 грн. та на дату винесення постанови не сплачена.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону.
Відповідно до п.п. 1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу від 20.03.2013 р. №198 (далі - Порядок №198) центр зайнятості припиняє реєстрацію у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно п. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. №5067-VІ (далі - Закон №5067-VІ) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
У відповідності з ч.1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.
Судом встановлено, що під час реєстрації 20.08.2014 р. як безробітного і перебуваючи на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 був зайнятою людиною, оскільки належав до категорії фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що відповідач при реєстрації в Чернівецькому міському центрі зайнятості подав недостовірні дані, щодо віднесення його до категорії незайнятого населення. Таким чином, ОСОБА_1 не мав права на реєстрацію, як безробітного, перебувати на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частина 3 ст. 36 Закону № 1533 передбачає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, враховуючи часткову сплату заборгованості, сума матеріального забезпечення в розмірі 2654.23 грн. виплачена за час перебування відповідача на обліку у Чернівецькому міському центрі зайнятості підлягає поверненню.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог. Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 79, 86, 94, 158, 159, 163, 183-2 КАС України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) заборгованість з допомоги по безробіттю в сумі 2654,23 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні двадцять три копійки) на користь Чернівецького міського центру зайнятості.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються статтями 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів із дня отримання копії постанови.
Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна