Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
29 січня 2015 р. № 820/18848/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Гайворонського О.Ю.
відповідача - Сапальова В.В., Безпалого О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» до державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач, Інститут підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення в.о. заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Іващенко Тетяни Володимирівни від 12 серпня 2014 року № 0035991703 про сплату 651,55 грн. (шістсот п'ятдесят одна грн. 55 коп.) штрафу та пені у розмірі 17,88 (сімнадцять грн. 88 коп.) грн.
Позивач вважає, що зазначене рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення позивачем законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та вказали, що дії відповідача законні, а винесене рішення правомірне, а тому не підлягає скасуванню.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
12 серпня 2014 року в.о. заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Іващенко Т.В. винесла Рішення № 0035991703 про застосування до Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (далі - Інститут) штрафні санкції та нарахувати пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зі змісту Рішення вбачається, що в.о. заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Іващенко Т.В. вирішила застосувати до Інституту штраф та нарахувати пеню за період з 21 до 28 січня 2014 року, що протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в сумі 669, 43 грн. (штраф у розмірі 651, 55 грн. та пеня у розмірі 17,88 грн.)
Однак, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що платіжними дорученнями №№ 668 та 669 від 05 грудня 2013 року, №№ 682 та 683 від 10 грудня 2013 року, №№ 692 та 693 від 13 грудня 2013 року, №№ 712, 713, 714 та 715 від 19 грудня 2013 року (копії додаються) Інститутом у грудні 2013 року сплачено (перераховано) єдиний внесок у розмірі 246991,09 грн., який необхідно було сплатити до 20 січня 2014 року. Згідно з прийнятою звітністю 15.01.2014 року ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за грудень 2013 року, зобов'язання Інституту щодо сплати (перерахування) єдиного внеску становили у грудні 2013 року 245415,45 грн.
Також суд вважає за необхідним вказати, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» завданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 (далі - Інструкція), органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску (абзац третій пункту 6.1 Інструкції).
Приписами цього ж пункту визначено, що у випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, на думку суду, у разі виникнення недоїмки зі сплати єдиного внеску в період з 21 по 28 січня 2014 року, ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, була зобов'язана протягом п'яти робочих днів наступних за календарним місяцем, у якому виникла така недоїмка.
Згідно з пунктом 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до Інструкції (для платника - юридичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.
При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язок з ведення діловодства та архівного зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги платнику працівник, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, підшиває корінець такої вимоги з відміткою про вручення до справи платника та: якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшиває примірник (копію) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якого відбувся судовий розгляд; у разі списання недоїмки у випадках, визначених статтею 25 Закону, - копію рішення про списання.
Судом встановлено, що будь-яких вимог щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачених абзацом першим пункту 6.4 Інструкції, Інститут не отримував.
Суд також вказує, що п.п.2 п.7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 передбачено накладення штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4.2 Інструкції днем сплати єдиного внеску зокрема вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Слід також зазначити, що нараховані суми єдиного соціального внеску за грудень 2013 року (термін сплати до 20 січня 2014 року) були фактично сплачені Інститутом ще у грудні 2013 року, нараховані суми єдиного соціального внеску за січень 2014 року (термін сплати до 20 лютого 2014 року) фактично сплачені у січні 2014 року.
Таким чином, здійснення платежів щодо сплати єдиного соціального внеску виконано Інститутом в повному обсязі та своєчасно відповідно до вимог підпункту 6 пункту 4.3 Інструкції, яким встановлено що, нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця.
Крім того, надані Інститутом до банку (ГУ ДКСУ в Харківській області) платіжні документи (за грудень: №№ 668 та 669 від 05 грудня 2013 року, №№ 682 та 683 від 10 грудня 2013 року, №№ 692 та 693 від 13 грудня 2013 року, №№ 712, 713, 714 та 715 від 19 грудня 2013 року; за січень: №№ 1, 2, 3 та 4 від 17 січня 2014 року, а також №№ 14, 15, 17 та 18 від 27 січня 2014 року) та фактичне перерахування сум єдиного соціального внеску ГУ ДКСУ в Харківській області здійснено у визначені терміни, своєчасно та у повному обсязі відповідно до вимог пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з меморіальним ордером у грудні 2013 року Інститут мав сплатити єдиний соціальний внесок у розмірі 245 415, 45 гри., а фактично сплатив 246 991,09 грн.
Таким чином, переплата щодо сплати (перерахування) єдиного соціального внеску Інститутом за грудень 2013 року, що мала бути сплачена до 20 січня 2014 року становила 1575,64грн. (246 991,09 грн. - 245 415, 45 грн. = 1575, 64 грн.)
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо сплати єдиного соціального внеску в порядку та у строки визначені чинним законодавством України.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
Адміністративний позов Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» до державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.08.2014 року №0035991703.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 30 січня 2015 року.
Суддя А.В. Зінченко