26 грудня 2014 р. м. Вінниця
Справа № 802/3682/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Панченка Тараса Дмитровича,
позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
представника відповідача: Дерун Альони Сергіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( далі - позивачі ) з адміністративним позовом до Вінницької районної державної адміністрації ( далі - Вінницька РДА, відповідач ) про визнання протиправним і скасування в частині розпорядження та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що на підставі первинного розпорядження голови Вінницької РДА від 20 січня 2009 року за № 59 ( далі - первинне розпорядження ), в яке були внесені зміни розпорядженнями від 20 жовтня 2011 року за № 1087 та від 31 березня 2011 року за № 319, позивачам було надано дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту. Розпорядженням Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту» було затверджено розроблені проекти землеустрою та вирішено передати громадянам у власність земельні ділянки, видати державні акти на право власності на земельні ділянки.
Проте, на даний час позивачі не мають можливості реалізувати своє право на земельні ділянки, так як в додатку № 1 " Список громадян " до розпорядження Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту» було допущено помилку і замість громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, всупереч змінам, які були внесені розпорядженнями від 20 жовтня 2011 року за № 1087 та від 31 березня 2011 року за № 319, було внесено прізвища померлих громадян та тих, що відмовилися офіційно від свого права, а саме: в п/п 12 зазначено «ОСОБА_5», в п/п 15 - «ОСОБА_6», в п/п 19 - «ОСОБА_7».
Листом від 29.08.2014 року позивачі звернулись до відповідача з проханням внести відповідні зміни в розпорядження Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту», а саме в додаток № 1 " Список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради ".
Проте, листом від 03.09.2014 року № 01-35/1884 Вінницька РДА Вінницької області відмовила позивачам у внесенні відповідних змін в Розпорядження № 520 від 15.05.2012 року посилаючись на відсутність з 01.01.2013 року повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення.
Позивачі вважають таку відмову протиправною в зв"язку з чим звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги щодо визнання протиправним Розпорядження Вінницької РДА № 520 від 15.05.2012 та скасування його в частині п/п 12, 15, 19 додатку № 1 не визнала, зазначила, що в оскаржуване Розпорядження в частині, про яку зазначається позивачами, відповідачем самостійно внесено зміни, а саме з додатку № 1 до розпорядження з п/п 12, 15, 19 виключено прізвища громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Тому, в цій частині позовних вимог представник відповідача просила відмовити позивачам. Що стосується вимог позивачів щодо зобов"язання відповідача включити їх прізвища в додаток № 1 до Розпорядження Вінницької РДА № 520 від 15.05.2012 року представник відповідача зазначила, що покладається на розсуд суду, пояснивши, що відповідач самостійно не може це зробити, оскільки з 01.01.2013 року не наділений повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
20 січня 2009 року розпорядженням Вінницької РДА № 59 було надано дозвіл громадянам ( згідно додатку ) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту ( а.с. 12 ). Список громадян, яким надано зазначений дозвіл, викладений в додатку №1 до вищевказаного розпорядження, де під № 12 значиться ОСОБА_5, під № 15 - ОСОБА_6, під № 19 - ОСОБА_7 (а.с. 13).
22.12.2010 року позивач ОСОБА_1, а 23 червня 2011 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до Вінницької РДА із заявами про надання їм у власність земельних ділянок розміром 0,10 га для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту, та внесення відповідних змін до розпорядження №59 Вінницької РДА від 20.01.2009 року, у зв"язку зі смертю їхніх родичів або добровільною відмовою від отримання земельної ділянки ( а.с. 63-65 ).
Згідно розпорядження Вінницької РДА від 31 березня 2011 року за № 319 було внесено зміни до первинного розпорядження № 59 від 20.01.2009 року а саме: в додатку №1 до розпорядження пункт 15 «ОСОБА_6» замінено на «ОСОБА_1», в зв'язку зі смертю ( а.с. 14 ).
20 жовтня 2011 року розпорядженням Вінницької РДА за № 1087 в додаток № 1 до первинного розпорядження № 59 від 20.01.2009 року, в зв'язку зі смертю ОСОБА_5, відмовою ОСОБА_7 та вищезазначеними заявами громадян про надання земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2, внесено наступні зміни: в рядку № п/п 12 слова «ОСОБА_5» замінено словами «ОСОБА_3» та в рядку № п/п 19 «ОСОБА_7» замінено словами «ОСОБА_2» ( а.с. 15 ).
Розпорядженням Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 22,8666 га, передано громадянам згідно додатку № 1 у власність земельні ділянки загальною площею 6,4000 га, з них 6,4000 га - рілля, для ведення особистого селянського господарства, які не надані у власність та користування (землі запасу), на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту.
Згідно пункту 4 розпорядження Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520, державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту, підлягають видачі громадянам зазначеним в додатках до цього розпорядження ( а.с. 17 ).
Однак, як зазначили позивачі в позовній заяві, оскаржуване розпорядження було винесено без урахування розпоряджень від 31 березня 2011 року за № 319 та від 20 жовтня 2011 року №1087, якими були внесені зміни до первинного розпорядження № 59 від 20.01.2009 року. Тобто, в розпорядженні Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту» не були враховані зміни, внесені в додаток № 1 в рядках п/п 12, 15, 19, щодо зазначення громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
При намаганні оформити належним чином надані їм у власність земельні ділянки позивачам стало відомо про зазначені вище факти, в зв"язку з чим 29 серпня 2014 року вони звернулися з заявою до Вінницької РДА з проханням внести зміни в додаток №1 до розпорядження Вінницької РДА від 15 травня 2012 року за № 520 в частині включення до Списку громадян замість помилково зазначених ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 належних громадян - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( а.с. 16 ).
Однак, листом-відповіддю від 03 вересня 2014 року за № 01-35/1884, позивачам було роз'яснено, що, в зв'язку зі змінами у законодавстві, у відповідача відсутні правові підстави для внесення змін в розпорядження від 15 травня 2012 року за № 520 в частині включення належних громадян ( а.с. 22 ).
Не погоджуючись з даною відмовою та вважаючи дії Вінницької районної державної адміністрації щодо відмови внести зміни до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 15 травня 2012 року за № 520 в частині включення до додатку № 1 до розпорядження громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - протиправними, та такими, що не відповідають розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 20 жовтня 2011 року за № 1087 та від 31 березня 2011 року за № 319, позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю визначено положеннями глави 19 Земельного кодексу України, зокрема ст. 116 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Правовий статус місцевих державних адміністрацій, їх організація, повноваження та порядок діяльності визначені Конституцією України (ст.ст. 118-119), Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та іншими нормативно-правовими актами України.
Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться, зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Статтею 21 вказаного Закону та статтею 17 Земельного кодексу України конкретизовано, які саме повноваження має місцева державна адміністрація стосовно використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля. Серед інших, до них входить також розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Таким чином, органи державної влади, в тому числі органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання з приводу земельних відносин повинні діяти у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, вилучення земельних ділянок для суспільних потреб.
Згідно пункту "а" частини 1 статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 33 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Згідно частини 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ч. 9 зазначеної статті, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до частин 10, 11 ст. 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Як встановлено судом, на підставі розпорядженням № 59 виданого 20 січня 2009 року Вінницькою РДА, громадянам, зазначеним в додатку до розпорядження, в тому числі ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту.
Однак, розпорядженням Вінницької РДА від 31 березня 2011 року за № 319 було внесено зміни до первинного розпорядження від 20 січня 2009 року за № 59, шляхом заміни в додатку №1 до розпорядження пункту 15, а саме: замість померлої ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_1
Також, 20 жовтня 2011 року розпорядженням Вінницької РДА за № 1087 в додаток №1 до первинного розпорядження, в зв'язку зі смертю ОСОБА_5, відмовою ОСОБА_7 та заявами позивачів ( ОСОБА_3, ОСОБА_2 ) про надання їм земельних ділянок, внесено наступні зміни: в рядку № п/п 12 слова «ОСОБА_5» замінити словами «ОСОБА_3» та в рядку № п/п 19 «ОСОБА_7» замінити словами «ОСОБА_2».
Отже, вищезазначеними розпорядженнями Вінницької РДА від 31 березня 2011 року № 319 та від 20 жовтня 2011 року № 1087 відповідач вніс зміни до первинного розпорядження від 20 січня 2009 року №59, внаслідок чого позивачам був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту.
В той же час, суд, дослідивши оскаржуване розпорядження від 15 травня 2012 року за № 520 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту», встановив, що в додаток № 1 до розпорядження включено померлих громадян, або тих, що відмовилися від одержання земельних ділянок, а саме: в п/п 12 зазначено «ОСОБА_5» замість ОСОБА_1, в п/п 15 - «ОСОБА_6» замість ОСОБА_2 та в п/п 19 - «ОСОБА_7» замість ОСОБА_3.
На запитання суду з приводу вищезазначених розбіжностей представник відповідача повідомила, що це є технічна помилка, однак, у зв'язку з внесенням змін до ст. 122 Земельного кодексу України щодо повноважень районних державних адміністрацій щодо передачі у власність земельних ділянок відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI, який набув чинності 01 січня 2013 року, а також, внаслідок набуттям чинності того ж дня Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідач позбавлений повноважень розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення, а відтак не в змозі виправити дану помилку самостійно.
Разом з тим суд зазначає, що частиною 2 статті 90 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть
якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Враховуючи, що оскаржуваним розпорядженням порушено права позивачів, суд приходить до висновку, що, задля повного та всебічного захисту і відновлення їх порушених прав, підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов'язання Вінницьку РДА внести зміни до Додатку № 1 "Список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради" до Розпорядження Вінницької РДА від 15 травня 2012 року № 520, шляхом включення в п/п 12 - громадянку ОСОБА_3; в п/п 15 - громадянку ОСОБА_1; в п/п 19 - громадянку ОСОБА_2.
Разом з тим, позовна вимога позивачів щодо визнання протиправним та скасування Розпорядження Вінницької РДА від 15 травня 2012 року № 520 в частині п/п 12, п/п 15, п/п 19 Додатку № 1 "Списку громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради", а саме щодо включення до Списку прізвищ громадян п/п 12- «ОСОБА_5», п/п 15 «ОСОБА_6», п/п 19 «ОСОБА_7», задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, в судовому засіданні представник відповідача вказала, що задля виправлення помилки, допущеної при прийнятті Розпорядження від 15 травня 2012 року за № 520, а саме помилкового включення до додатку № 1 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, Вінницькою РДА винесено розпорядження від 15 серпня 2013 року №338 та розпорядження від 04 липня 2014 року №360, якими внесено зміни до оскаржуваного розпорядження шляхом виключення з додатку №1 до розпорядження вище перелічених осіб ( а.с. 66, 68 ).
Отже, на час розгляду даної справи відповідачем самостійно внесено відповідні зміни в Розпорядження від 15 травня 2012 року за № 520 в частині виключення прізвищ осіб, зазначених в п/п 12, п/п 15, п/п 19 Додатку № 1, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд констатує, що в ході судового розгляду справи позивачами доведено ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги щодо зобов'язання відповідача внести зміни до Додатку №1 "Список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради" до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 15 травня 2012 року № 520 щодо включення їх прізвищ в список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Вінницьку районну державну адміністрацію внести зміни до Додатку № 1 "Список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Писарівської сільської ради", до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 15 травня 2012 року № 520, і включити :
- в п/п 12 громадянку ОСОБА_3;
- в п/п 15 громадянку ОСОБА_1;
- в п/п 19 громадянку ОСОБА_2.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь: ОСОБА_1 понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 36,54 грн.; ОСОБА_2 понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 36,54 грн.; ОСОБА_3 понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 36,54 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна