79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" січня 2015 р. Справа № 10/184
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді М.І. Хабіб
суддів В.М. Гриців
Я.О. Юрченко
при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", вих. №107/07-05/382 від 29.12.14
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2014, винесену за результатами розгляду заяви № 107/07-05/329 від 17.11.2014 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2008
у справі № 10/184
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород", м. Ужгород
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Ужгородський район, с. Минай
про стягнення суми 629 923, 09 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Ніштук Т.Я. - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача (боржника): ФОП ОСОБА_2
21 листопада 2014 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" ( далі - банк) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з заявою № 107/07-05/382 від 29.12.14 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2008 у справі 10/184, в якій просив:
- встановити спосіб виконання рішення шляхом продажу предмету іпотеки згідно іпотечного договору №194/23-2007 від 20.07.2007 (а саме: нежитлову будівлю - картоплесховище (літ. А) загальною площею 655,13 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на прилюдних торгах, порядок виконання рішення - у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на момент реалізації предмета іпотеки;
- встановити спосіб виконання рішення - шляхом продажу предмету застави згідно договору застави №280/44-2007 від 10.10.2007 (обладнання, а саме: установки для брикетування тирси марки УТБ-300, у кількості 2 шт., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2), на прилюдних торгах, порядок виконання рішення - у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», із встановленням початкової ціни реалізації предмета застави - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на момент реалізації предмета застави.
Вказана заява обґрунтована неможливістю реалізації предмета іпотеки та предмета застави, яка зумовлена значним знеціненням об'єктів нерухомого та рухомого майна та погіршенням стану цих об'єктів, а також з посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими початкова вартість майна, що виставляється на торги, повинна визначатися суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відтак вважає, що виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2008 без зміни його способу та порядку виконання є неможливим.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2014 у справі №10/184 (суддя І.В. Івашкович) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», № 107/07-05/329 від 17.11.2014 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2008.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована положеннями ст.ст. 86, 121 ГПК України, п 10 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14, п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9; п. 9.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення».
При прийнятті ухвали місцевий суд виходив з того, що неможливість реалізації предмета іпотеки та предмета застави, яка, як вказує заявник, зумовлена значним знеціненням об'єктів нерухомого та рухомого майна та погіршенням стану цих об'єктів не є винятковим випадком в порядку та розумінні ст. 121 ГПК України, окрім того, є документально непідтвердженим. Суд також зазначив, що спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження та початкова ціна такого предмета визначається судом під час вирішення справи по суті, тому не може бути змінена судом за результатами розгляду заяви в порядку ст.121 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, банк подав апеляційну скаргу, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задоволити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення. Скаржник вважає, що у зв'язку з відсутністю пропозицій щодо придбання предмета іпотеки та застави, слід встановити спосіб та порядок реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з встановленням ціни реалізації на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на момент їх реалізації.
В судовому засіданні 27.01.2015 стягувач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2014 та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву про зміну порядку та способу виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2008.
Боржник проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2008 по справі № 10/184 присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" 629 923,09 грн. (в т.ч.: 599 400 грн. отриманого та неповерненого кредиту, 29 634,75 грн. - відсотків за користування кредитом, 789,64 грн. пені, 98,70 грн. 3% річних) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 194/23-2007, а саме: нежитлову будівлю - картоплесховище (літ А за планом земельної ділянки) загальною площею 655,13 кв. м., прибудовану з цегли, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановивши спосіб реалізації шляхом продажу Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку" з початковою ціною в розмірі 779 000 грн; на предмет застави за договором застави № 380/44 - 2007, а саме - установку для брикетування тирси марки УБТ-300 у кількості 2 шт., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, встановивши спосіб реалізації шляхом продажу Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" від імені боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікційний номер НОМЕР_1) будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною в розмірі 100 000 грн.
Встановлено заходи щодо забезпечення збереження предмету іпотеки та предмету застави шляхом передачі його на період реалізації в управління Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку, м. Київ в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород».
На виконання названого рішення місцевим господарським судом видано накази №10/184 від 08.12.2008, термін пред'явлення до виконання яких встановлено до 09.12.2011.
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).
За приписом частин другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.п. 7.1.3 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
У пункті 9.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 роз'яснено, що у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 названої постанови пленуму від 17.10.2012 № 9 підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
До заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення заявником додана копія оголошення про продаж предмета іпотеки, яке було розміщено в мережі Інтернет в 2012 році. Доказів вжиття заходів з метою продажу заставного майна суду не подано. Також не подано доказів на підтвердження знецінення та погіршення стану майна, на яке судовим рішенням звернено стягнення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що банком не доведено наявності підстав, передбачених законом, для зміни способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до п.п. 7.1 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Однак, як вбачається з наказів про примусове виконання рішення від 08.12.2008 у даній справі, такі дійсні для пред'явлення до виконання - до 09.12.2011.
Банк не подав доказів пред'явлення наказів до виконання, шляхом їх подання до органу державної виконавчої служби. Боржник - ФОП ОСОБА_2 пояснив, що жодних документів від органів державної виконавчої служби з приводу виконання наказів (постанови про відкриття виконавчого провадження тощо)не отримував. В судовому засіданні представник банку підтвердив, що таких доказів банк не має.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви та вважає, що в заяві банк фактично просить змінити суть рішення, що не допускається нормами чинного законодавства.
Крім того, заява про зміну способу та порядку виконання рішення подана банком після спливу терміну пред'явлення наказів до виконання, що виключає можливість зміни способу та порядку виконання рішення в судовому порядку.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали та для задоволення апеляційної скарги.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2014 у справі № 10/184 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 31.01.2015
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
Суддя В.М. Гриців
Суддя Я.О. Юрченко