04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" січня 2015 р. Справа№ 910/20281/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників cторін:
позивача: Коваленко С.В., довіреність №155/1/03-46 від 12.01.2015р.,
Хлівнюк М.М., довіреність №155/1/03-28/8 від 06.01.2015р.
відповідача: Киян П.М., довіреність №2 від 25.12.2014р.,
Мірошниченко О.П., довіреність №3 від 25.12.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
на рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2014
у справі №910/20281/14 (суддя - Морозов С.М.)
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Державного архіву Київської області
про стягнення 85 272,29 грн.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного архіву Київської області заборгованості в розмірі 85 272,29 грн. за орендні платежі, а саме: 80 622,21 грн. основного боргу та 4 650,08 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі №910/20281/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. по справі №910/20281/14 та прийняти нове рішення, яким позов КП "Київжитлоспецексплуатація" до Державного архіву Київської області про стягнення 85 272,29 грн. задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що відповідач після закінчення строку дії договору №10/1606 від 30 вересня 2004р. фактично користувався нежилим приміщенням в будинку №15 літера А на вулиці Володимирській не сплачуючи при цьому орендну плату. Заборгованість за користування нежилим приміщенням за період з 01.05.2012р. по 03.09.2012р. склала 80 622,21 грн.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі №910/20281/14 залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - без задоволення.
Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
30.09.2004р. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець за Договором) та відповідачем (орендар за Договором) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/1606 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 30.09.2004р. №496/1906 додаток 2 пункт 1 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, далі - об'єкт оренди, за адресою: вул. Володимирська, буд 15 літ. А для розміщення архіву.
Пунктом 2.4. Договору зазначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", який є орендодавцем.
Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.3. Договору).
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001р. №366/1342 та рішення Київської міської ради від 30.09.2004р. №496/1906, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №3) на дату підписання Договору становить: 4 079,01 грн. Розмір орендної плати підлягає коригуванню після виготовлення нової експертної оцінки нежилого приміщення; орендна плата буде донарахована з дати початку дії цього договору (п. 3.1. Договору).
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.3. Договору).
Пунктом 9.1. Договору сторони визначили строк його дії, а саме з 30.09.2004р. по 28.09.2005р.
Після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради (п. 9.3. Договору).
На виконання умов Договору між сторонами було підписано Акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.07.2005р.
Додатковою угодою від 20.10.2011р. до Договору сторони підтвердили, зокрема п. 1., що ними дотримані умови, визначені в пункті 1.2. рішення Київської міської ради від 14.07.2011р. №402/5789, виконання якого дозволяє відповідно до вказаного рішення подовжити до 31 березня 2012 року дію договорів оренди про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та майна, що перебувало у власності територіальних громад районів у місті Києві, терміни дії яких закінчились.
Сторони домовились внести зміни до п. 9.1. Договору від 30.09.2004р. №10/1606, виклавши його в редакції: "Цей договір діє до 31 березня 2012 року включно" (п. 2. Додаткової угоди від 20.10.2011р. до Договору).
В обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач після закінчення строку дії договору №10/1606 від 30 вересня 2004р. фактично користувався нежилим приміщенням в будинку №15 літера А на вулиці Володимирській не сплачуючи при цьому орендну плату. В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по сплаті орендної плати за період з 01.05.2012р. по 03.09.2012р. в розмірі 80 622,21 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Даний Договір за своєю правовою природою є договором оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 30.09.2005р. направив відповідачу лист за №155/06-1796 від 29.09.2005р., в якому повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди №10/1606 від 30.09.2004р. і дія його припиняється, та запропонував орендарю в разі неподання розпорядчих документів та не укладання договору оренди звільнити вказане приміщення. В зв'язку з наведеним судом встановлено, що строк дії договору оренди №10/1606 від 30.09.2004р. припинився 28.09.2005р. Даний факт підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2011р. №3/228.
Як вже зазначалось вище, 20.10.2011р. між сторонами по справі була підписана додаткова угода до договору оренди №10/1606 від 30.09.2004р. про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду в будинку №15 літер А на вулиці Володимирській. Відповідно до умов даної угоди сторони погодили строк дії договору до 31.03.2012р. включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.
Підставою звернення позивача до суду після закінчення строку дії Договору стала та обставина, що відповідачем не було повернуто об'єкт оренди позивачу, а тому він повинен сплачувати орендну плату за період з 01.05.2012р. по 03.09.2012р., оскільки строк дії Договору, на думку позивача, вважається продовженим.
Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. (ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Таким чином, згідно викладених норм звернення позивача до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача сум орендної плати після закінчення строку дії Договору є в межах норм передбачених діючим законодавством.
Однак, необхідно зазначити, що відповідно до п. 9.3. Договору після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.
Відповідне рішення Київської міської ради про продовження строку дії Договору в матеріалах справи відсутнє.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001р. №366/1342 та рішення Київської міської ради від 30.09.2004р. №496/1906.
Станом на час звернення позивача до суду з даною вимогою Методика розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затверджена рішенням Київради від 05.07.2001р. №366/1342 втратила чинність згідно з рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №34/91 "Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва", яке в свою чергу втратило чинність згідно з рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва".
Відповідно до п. 21 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна становить 1 грн. на рік, зокрема, для бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевого або державного бюджетів.
Згідно наявної в матеріалах справи копії Положення про Державний архів Київської області, затвердженого Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації №96 від 14.03.2013р., Державний архів Київської області є бюджетною, неприбутковою установою, підпорядкований голові Київської обласної державної адміністрації, а також підзвітний та підконтрольний Державній архівній службі України.
Крім того, листом №10-09-29/2498 від 14.10.2014р. Департамент фінансів Київської обласної адміністрації повідомляє господарський суд, що Державний архів Київської області повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету за КПКВК 7801010 "Здійснення виконавчої влади у Київській області", головним розпорядником якої є Київська обласна державна адміністрація.
Таким чином, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна відповідачем згідно Договору повинен становити 1,00 грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем не було зменшено розміру орендної плати та не приведено відповідний пункт Договору у відповідність до норм діючого законодавства, а саме рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва".
В матеріалах справи міститься лист Головного управління Комунальної власності м. Києва №042/10/9-2531 від 02.03.2012р., в якому зазначається, що у Головному управлінні розглянуто лист Державного архіву Київської області від 22.02.2012р. №01-18/152 стосовно реструктуризації боргу та приведення розміру річної оренди у відповідність до рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" і відмічено, що це питання повинно бути узгоджене з балансоутримувачем, а саме - КП "Київжитлоспецексплуатація".
В листі №01-18/378 від 05.07.2012р. адресованому КП "Київжитлоспецексплуатація" Державний архів Київської області наголошує на необхідності погодження, шляхом укладення відповідної угоди, розміру річної орендної плати в сумі 1,00 грн. та відшкодування комунальних витрат за їх видами, кількістю та вартістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Таким чином, з огляду на викладене, позивачем не обґрунтовано підстав правомірності стягнення з відповідача суми орендних платежів за Договором в розмірі 80 622,21 грн. за період з 01.05.2012р. по 03.09.2012р.
Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4 650,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання є похідною від вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 80 622,21 грн., то відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення суми основного боргу виключає можливість задоволення позову в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі №910/20281/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі №910/20281/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран