ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
30 січня 2015 року м. Київ № 826/1216/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Міністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральна прокуратура України, Прокуратура міста Києва
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
про зобов'язання вчинити певні дії, -
17 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (передано на розгляд судді 29 січня 2014 року) до Міністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва, в якому просила зобов'язати:
« 1) Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров'я України привести у відповідність законодавчі акти України у відповідність з Законом «Про судову експертизу» та привести Кабінетом Міністрів України та МОЗ України нормативно-правових актів у відповідність з Законом України «Про судову експертизу» згідно вимогами частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-VI від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»;
2) Генеральну прокуратуру України, Прокуратуру м. Києва, Міністерство охорони здоров'я України здійснити належний нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров'я Київського міського клінічного бюро судмедекспертизи, КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи та медицини катастроф», Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», ДУ «Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України» шляхом проведення перевірки бюро судмедекспертизи, які проводять ДНК-екепертизи;
3) Генеральну прокуратуру України, Прокуратуру м. Києва надати акт і рішення про результати перевірки належного нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров'я Київського міського клінічного бюро судмедекспертизи, КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи та медицини катастроф», Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», ДУ «Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України» позивачу ОСОБА_1;
4) Генеральну прокуратуру України, Прокуратуру м. Києва здійснити належний нагляд виконанням Кабінетом Міністрів України та Міністерством охорони здоров'я вимог частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-УІ від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»;
5) МОЗ України розробити, затвердити наказом МОЗ України методичні рекомендації «Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), здійснити відповідну державну реєстрацію наказу МОЗ України в Мінюсті України;
6) МОЗ України затвердити наказом МОЗ України регламентовану кількість локусів ДНК для використання судово-медичними експертами при проведенні експертиз спірного батьківства, материнства, підміни дітей, здійснити відповідну державну реєстрацію такого наказу МОЗ України в Мінюсті України;
7) МОЗ України затвердити наказом МОЗ України діагностичні локусні панелі ДНК офіційно зареєстровані на території України, які повинні використовуватись судово-медичними експертами при проведенні експертиз спірного батьківства, материнства, підміни дітей, здійснити відповідно державну реєстрацію наказу МОЗ в Мінюсті України;
8) МОЗ України затвердити наказом МОЗ України порядок оцінки ДНК досліджень та показник (результат) ДНК досліджень офіційно рекомендований для використання на території України для встановлення батьківства, материнства при проведенні судово-медичних експертиз, здійснити відповідно державну реєстрацію наказу МОЗ в Мінюсті України;
9) МОЗ України внести до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників професію лікар судово медичний генетик і затвердити своїм наказом, провести державну реєстрацію наказу;
10) МОЗ України звернутись до Держспоживстандарту України для внесення професії лікар судово-медичний генетик до класифікатору професій ДК 003:2010;
11) МОЗ України після внесення лікар судово-медичний генетик до класифікатору професій ДК 003:2010 внести зміни у відповідні накази МОЗ України, а саме до наказу МОЗ України відповідно до «Номенклатури лікарських спеціальностей», затвердженому наказом МОЗ України №359 від 19.12.1997 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.1998р. за №14/2454 та наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», наказу МОЗ України №359 від 19.12.1997 року «Про подальше удосконалення атестації лікарів»;
12) МОЗ України затвердити наказом МОЗ України Правила проведення судово-медичних експертиз (молекулярно-генетичних досліджень) у відділеннях бюро судово-медичної експертизи;
13) МОЗ України затвердити наказом МОЗ України вимогу при проведенні молекулярно-генетичних досліджень, що експертні висновки дійсні тільки разом з прикладеними до експертного висновку електрофореграммами».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI визнечено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно частини 2 статті 4 зазначеного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2015 року у місячному розмірі 1 218,00 гривень.
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано про наявність квитанції про сплату судового збору(п.37), а також листа КМ України (згідно пункту 41), запита до КМУ від 22.12.2014 року, проте даних документів у додатках не виявлено, крім того у переліку додатків вказано про наявність копії списку сфальшованих експертиз ТОВ «ІСІДА-ІVF» на вимогу Головного бюро судово-медичної експертизи на 9 аркушах, в той час коли в додатках наявні лише 8 аркушів, що підтверджується актом №55, складеним працівниками відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва 29.01.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі; листа КМ України (згідно пункту 41); запит до КМУ від 22.12.2014 року; список сфальшованих експертиз ТОВ «ІСІДА-ІVF» на вимогу Головного бюро судово-медичної експертизи на 9 аркушах.
Керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.А. Добрівська