26 січня 2015 р. справа № 804/1664/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2014 р. № Ф-656-25, -
22 січня 2015 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати вимогу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2014 р. № Ф-656-25.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України "Про судовий збір"), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2015 року складає 1218,00 грн.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12, адміністративним позовом майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, які впливають на склад майна позивача, у тому числі, про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій, тощо.
За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2014 р. № Ф-656-25 на суму 4366,38 грн.
Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (не менше 1 827,00 грн.), та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (не більше 4 872,00 грн.).
Разом з тим, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами на загальну суму 4366,38 грн., повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 182,70 грн. (10 відсотків від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Проте, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналів доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, до адміністративного позову подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на важке фінансове становище та зазначає, що з 01.04.2014 року він тимчасово припинив підприємницьку діяльність і до цього часу її не веде, іншу роботу, враховуючи вік (56 років) та стан здоров'я - не знайшов, тому, у позивача на даний час відсутні кошти для сплати судового збору, у зв'язку із чим просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.
Суд, розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, дослідивши подані до клопотання письмові докази, вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Суд, звертає увагу, що в клопотанні про відстрочення сплати судового збору позивачем не зазначено яку саме суму він просить суд відстрочити, а також, не надано доказів платоспроможності сплатити судовий збір станом на день ухвалення судового рішення.
Щодо посилання позивача на відсутність іншої роботи, враховуючи вік (56 років) та стан здоров'я, суд вважає їх необгрунтованими, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, на підтвердження зазначених обставин.
Разом з тим, суд звертає увагу, що підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 26.01.2015 р. не припинено, отже, позивач підміняє поняття "припинення торговельної діяльності" з "припиненням підприємницької діяльності", яка проводиться відповідно до вимог чинного Законодавства України.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, визначено вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовних заяв.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання адміністративного позову до суду, у зв'язку із чим, суд вважає відсутність підстав для задоволення клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 88, 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2014 р. № Ф-656-25 - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 26 лютого 2015 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 182,70 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник