12 січня 2015 року м. Київ К/9991/22660/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011
у справі №2а-9125/09/2670
за позовом Київської філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія АХА Страхування»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень , -
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва №0040091510/1, №0040101510/1 від 14.07.2009.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток Київською філією Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування». За результатами перевірки складений акт №709/15-113 від 05.06.2009 .
За висновками акта перевірки позивач несвоєчасно сплатив самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з чим, відповідачем зроблено висновок про порушення ЗАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
На підставі акта перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2009 №0036891510/0, яким відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу нараховано штрафні санкції за затримку сплати податкових зобов'язань на 26 календарних днів граничного строку сплати у розмірі 10%, що складає 60713,2 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2009 №0036881510/0 від 17.06.2009, яким визначено суму штрафних санкцій за затримку на 40 календарних днів у розмірі 20%, що складає 167657,67 грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги платника задоволено частково, застосовані штрафні санкції скасовано в сумі 56057,67 грн. та 53911,04 грн. у зв?язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення: №0040091510/1 від 14.07.2009 на суму 111600,00 грн., №0040101510/1 від 14.07.2009 на суму 6797,24 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 09.04.2009 були подані до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік та 10.04.2009 декларацію за 2008 рік та уточнюючі розрахунки до вказаних звітних періодів.
Останнім днем сплати податкових зобов'язань по деклараціях, поданих 09.04.2009 -є 19.04.2009, а по уточнюючих розрахунках, поданих 10.04.2009 - 20.04.2009.
Податкові зобов'язання по деклараціям за 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік були сплачені позивачем 10 квітня 2009 року, а визначені в уточнюючих деклараціях до вказаних звітних періодів податкові зобов'язання позивачем сплачено пізніше встановленого терміну. Проте, позивачем самостійно встановлено, що в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2007 - 2008 роки невірно визначено податкове зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету, в результаті чого 23.06.2009 було подано до податкового органу уточнюючі розрахунки з виправленими показниками, якими зменшено податкові зобов?язання за звітні періоди.
Абзацом 2 п. 5.1 ст. 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за виправленням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 №276 та зареєстрованого у Мінюсті України 02.08.2005 за №843/11123 при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов?язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.
Як вбачається з уточнюючих розрахунків №131866, №3131867, №3131868 від 23.06.2009 позивач у відповідні звітні періоди не мав зобов'язань з податку на прибуток перед бюджетом, а здійснені податкові платежі є такими, що надійшли до бюджету надміру в результаті неправильного нарахування, що відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не спростовано.
Доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постановлених по справі рішень судів попередніх інстанцій.
Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун