"22" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/90956/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Вербицької О.В.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника позивача Колесника К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства «ОвручГазАвто»
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011
у справі №0670/5941/11
за позовом Приватного підприємства «ОвручГазАвто»
до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області №0000652301/0 від 22.11.2010 зі змінами, внесеними податковим повідомленням №0000652301/2 від 30.03.2011, про нарахування ПП «ОвручГазАвто» 49383 грн. податкового зобов?язання з податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 і штрафних (фінансових) санкцій на суму 24401 грн.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.55 КАС України у справі проведено заміну сторони відповідача Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області на правонаступника Овруцьку об?єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, про що складено акт № 396/23-01/32906984 від 10.11.2010.
За висновками відповідача позивачем допущено порушення вимог пп. 7.9.2 п. 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49383,00 грн., у тому числі: за І квартал 2009 року занижено на 14346,00 грн., за І півріччя 2009 року занижено на 24673,00 грн., за 9 місяців 2009 року занижено на 34053,00 грн., за 2009 рік занижено на 41257,00 грн., за І квартал 2010 року занижено на 2225,00 грн. та за І півріччя 2010 року занижено на 8126,00 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652301/0 від 22.11.2010, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 74075,00 грн., у т.ч. основний платіж - 49383,00 грн. та 24692,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
За результатами розгляду скарги платника, рішенням ДПА у Житомирській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення штрафної (фінансової) санкції у сумі 291,00 грн., у зв?язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652301/2 від 30.03.2011, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 73784,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 49383,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24401,00 грн.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для такого донарахування став висновок податкового органу про незаконне включення позивачем до складу валових витрат за період з 1 кварталу 2009 року по другий квартал 2010 року коштів у сумі 197533 грн., сплачених позивачем фізичній особі ОСОБА_4 на повернення основної суми кредиту за кредитним договором від 02.02.2005 № 02-06К-07 з АКБ «Меркурій» та договором поруки від 27.04.2006 №02-06П-07 між Банком та гр.ОСОБА_4, який виступив поручителем ПП «ОвручГазАвто».
На час виникнення спірних правовідносин порядок оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями регулювався пунктом 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за змістом якого з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів (підпункт 7.9.1).
В силу вимог підпункту 7.9.2 цього пункту з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому числі частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката, іншим особам-кредиторам, а також з наданням кредиту іншим особам-дебіторам, викупу (заміни) однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до закону.
З наведених законодавчих положень випливає, що сума отриманого та повернутого кредиту не впливає на об'єкт оподаткування платника податку, позаяк не збільшує ані його оподатковуваний дохід, ані суму валових витрат, у зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави для відображення у складі валових витрат 197533 грн., спрямованих на погашення банківського кредиту.
Разом з тим, позивачем у декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік у рядку 01.6 було відображено доходи у вигляді погашення гр.ОСОБА_4 боргу підприємства перед банком за кредитним договором в сумі 225020,00 грн.
Згідно акта від 27.04.2009 № 190/23-01-32906984, складеного Овруцькою МДПІ за результатами планової виїзної перевірки ПП «ОвручГазАвто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 2008 рік, відповідачем не приймалось рішення про зменшення розміру валових доходів позивача на суму 225020,00 грн. за зазначеними операціями.
Таким чином, оскільки операції з борговими вимогами та зобов'язаннями для податкового обліку є нейтральними, у позивача був відсутній обов?язок з віднесення сплачених поручителем на погашення боргу позивача перед АКБ «Меркурій» за кредитним договором № 02-06К-07 від 02.02.2005 коштів до складу валового доходу, та, в свою чергу, віднесення до складу валових витрат, виплаченого підприємством поручителю боргу.
Разом з тим, такі дії позивача не призвели до заниження податкових зобов?язань з податку на прибуток за цими операціями, зокрема, у визначеному податковим органом розмірі.
За встановлених обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного підприємства «ОвручГазАвто» задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011 скасувати.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 залишити в силі.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.В.Вербицька
Ю.І.Цвіркун