28 січня 2015 року м. Київ К/800/3399/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови,
встановив:
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, позов задоволено частково: визнано неправомірною (незаконною) та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. від 27 грудня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 39176873; зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 25 квітня 2013 року № 712/23559/12, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем передчасно прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на пункт 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судами встановлено, що заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника щодо органів Пенсійного фонду України законами України не встановлено. Крім того, відповідач не перевіряв наявність коштів на рахунках Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, які відкриті у комерційних банках.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, посилаючись на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак