27 січня 2015 року м. Київ К/800/43842/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова» до Державної фінансової інспекції в Харківській області, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІТА», про скасування рішення, -
Казенне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова» (надалі - Підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області (надалі - Інспекція, відповідач), в якому просило скасувати пункт 5 Вимоги Інспекції № 06-15/9884 від 25 червня 2012 року про усунення, виявлених ревізією, порушень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийнявши нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки, на його думку, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, порушили норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясували обставини справи, висновки судів не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Між позивачем та ТОВ «УНІТА» укладені угоди, а саме:
- 16 травня 2011 року № 15/1650-ХКБМ на виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі будинку складально-випробувального цеху загальною вартістю 89910,00 грн.;
- 8 червня 2011 року № 171657-ХКБМ на виконання робіт по поточному ремонту конструкцій ліхтарів на покрівлі складально-випробувального цеху загальною вартістю 20071, 00 грн.;
- 14 червня 2011 року № 20/1660-ХКБМ на виконання робіт по капітальному ремонту м'якої покрівлі технічного поверху будинку стендового корпусу загальною вартістю 138250,00 грн.;
- 27 червня 2011 року № 25/1675-ХКБМ на виконання робіт по капітальному ремонту м'якої покрівлі котельної в будинку стендового корпусу загальною вартістю 147378,00 грн.
- 19 серпня 2011 року № 27/1676-ХКБМ на виконання робіт по ремонту м'якої покрівлі будинку висотного польоту загальною вартістю 29870,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УНІТА» роботи по капітальному ремонту покрівлі виробничих приміщень та поточному ремонту конструкцій ліхтарів та покрівлі для Підприємства виконало.
У травні 2012 року Інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року.
31 травня 2012 року за результатами ревізії складено акт № 06-12/42, складовою якого є Довідка з питання законного використання коштів позивачем, виділених на проведення ремонтно-будівельних робіт, виконаних підрядною організацією Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІТА»(надалі - ТОВ «УНІТА», третя особа).
25 червня 2012 року відповідачем складено вимогу № 06-15/9884 про усунення виявлених ревізією порушень.
У пункті 5 вимоги (який і був оскаржений позивачем) зазначено, що ревізією з питання законності витрат на виконання ремонтно - будівельних робіт встановлено необгрунтовані витрати на проведення ремонтних робіт, виконаних третьою особою, що є порушенням вимог 2.6 ДБН Д. 1.1-4-2000 «Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи», п.3.2.7.8, п.3.3.10.1, п.3.1.10.9 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1 -2000, п.1.18. «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-2000, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) підприємству. А тому Інспекція зобов'язала позивача забезпечити надходження на розрахунковий рахунок Підприємства грошових коштів в сумі 143684,36 від ТОВ «УНІТА» та, в разі необхідності, провести претензійно-позовну роботу відносно зазначеного підприємства з метою стягнення вказаної суми на користь Підприємства.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із даним висновком з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в актах виконаних робіт форми КБ-2В ТОВ «УНІТА» застосована елементна кошторисна норма Р8-15-1 «Ремонт м'якої покрівлі покриттям мастиками з прокладкою склотканини», використання якої передбачено збірником 8 «Дахи, покрівлі» ДБН Д.2.4-8-2000 із змінами і доповненнями.
Даною розцінкою передбачено виконання ремонтних робіт як на мастикових покрівлях, так і на рубероїдних, включає в себе наступний перелік робіт: ремонт старої покрівлі окремими місцями; розбирання покрівлі у спряженій; очищення підстави від сміття; пристрій нижнього шару покрівлю з мастики «Бутислан-К», верхнього-з мастики «Гермобутіл -С»; прокладка шару склотканини; нанесення захисного шару з піску.
Пунктом 1.3.4 Розділу 1, Державних будівельних норм ДБН Д. 1.1 -1-2000 із змінами і доповненнями, кошторисною нормою називається сукупність ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів, і конструкцій), встановлена на прийнятий вимірювач будівельних або монтажних робіт, а також конструкцій, виражена, як правило, у натуральних (фізичних) величинах або у відносній формі (у вигляді коефіцієнтів). Склад і кількість ресурсів у кошторисних нормах повинні відповідати останнім досягненням в галузі технології і організації будівельного виробництва, сучасному рівню технічного оснащення будівельних і монтажних організацій, відбивати накопичений у будівництві досвід, а також прогресивні проектні рішення, матеріали, вироби і конструкції. Головна функція кошторисних норм - визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт, як основи для наступного переходу до вартісних показників.
Пунктом 2.3 Державних будівельних норм України ДБН Д. 1.1-4-2000 "Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи" з доповненнями та змінами передбачено, що найменування і технічні характеристики матеріальних ресурсів, наведені в збірниках РЕКНр, можуть уточнюватися за даними проекту. Локальні кошториси згідно пп.2.4.1, пп.2.4.2, пп.2.4.3, пп.2.4.6 ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" зі змінами і доповненнями, є проектно-кошторисною документацією.
Згідно п.3 Роз'яснень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 9 липня 2009 року № 9/11-1005 «Про порядок розробки та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм» пояснюється, якщо при виконанні будівельно-монтажних роботах здійснюється заміна матеріальних ресурсів, передбачених відповідними ресурсними елементними кошторисними нормами, на інші, і це не призводить до зміни технології виконання робіт та решти показників цих норм, розробляються ІРЕКН на підставі зазначених ресурсних елементних кошторисних норм і затверджуються замовником. Витрати замінених матеріальних ресурсів визначаються відповідно до передостаннім абзацом пункту 2 цього листа. При цьому, рішення про необхідність проведення експертизи таких норм приймається замовником.
Нормою Р8-48-1 «Ремонт покрівель в один шар з рулонних матеріалів із застосуванням газополумяних пальників» не передбачено використання при виконанні робіт мастик бітумних, тоді як нормою Р8-15-1 «Ремонт м'якої покрівлі покриттям мастиками з прокладкою склотканини» використання мастик бітумних передбачений в складі робіт. У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УНІТА» використовувала мастику «Бітумну», що підтверджується актами виконаних робіт та відомостями ресурсів до них, а також були виконані всі регламентовані вищезазначеною нормою роботи по ремонту покриття покрівлі , тільки із застосуванням мастики «Бітумної», Акваізол АПП ПЕ (підкладкового) і ґрунтовки.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суддів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем необгрунтовано проведено перерахунок обсягів виконаних робіт, за актами виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2011 року на виконання робіт, з капітального ремонту м'якої покрівлі складально - випробувального цеху на суму 89 910 грн.; за липень 2011 року на капітальний ремонт м'якої покрівлі технічного поверху будівлі стендового корпусу на суму 138 250 грн.; за жовтень 2011 року на капітальний ремонт м'якої покрівлі котельні у будівлі стендового корпусу на суму 147 378 грн. , в частині обсягів передбачених нормою Р8-15-1 "Ремонт м'якої покрівлі покриттям мастиками з прокладкою склотканини", оскільки при виконанні даних робіт в законному порядку вироблено, погоджено і затверджено з третьою особою, заміна видів бітумних мастик і склотканини на акваізол АПП ПЕ 2,5 не спричинили за собою зміни технології виконання робіт передбачених вищевказаною розцінкою.
Щодо завищення позивачем витрат по експлуатації машин та механізмів, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при визначенні кошторисної вартості будівельних матеріалів у відомості ресурсів до актів КБ-2в враховані витрати на транспортування матеріалів, виробів та конструкцій від заводів - виробників або підприємств торгівлі до приоб'єктного складу.
Згідно роз'яснень "Держбуду України, надрукованих у збірнику офіційних роз'яснень та документів "Ціноутворення у будівництві" № 3 (березень 2003 року), застосування автомобілів бортових передбачається для транспортування по території будівельного майданчика від приоб'єктного складу до місця установки при здійсненні великих будов відповідно до розробленого проекту організації ремонту (ПОР).
Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність проекту не є підставою для не включення вищезазначених машин до актів форми КБ-2в.
Відтак, даючи юридичну оцінку доводам позивача щодо протиправності пункту 5 вимоги, суди вірно визначились про наявність підстав для його скасування, оскільки він винесений з порушенням вимог чинного законодавства України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки вони, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, їх висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Отже, оскільки суди правильно застосували норми матеріального і процесуального закону при ухваленні судових рішень, то, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 222, 224, 231 КАС України, суд
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
Судді Єрьомін А.В.
Цуркан М.І.