28 січня 2015 року м. Київ К/800/3650/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.
Суди мотивували свої рішення тим, що обов'язок підприємця зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Оскільки відповідач вжив усіх залежних від нього дій для їх пошуку (своєчасно звертався та подавав звітність форми 3-ПН до відповідного центру зайнятості), то у його діях відсутній склад правопорушення, і на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з касаційною скаргою на зазначені рішення судів, в якій просить їх скасувати, а позов задовольнити.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки повторюють аналогічні доводи позову та апеляційної скарги, які були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Вищого адміністративного суду України, а оскаржувані судові рішення їй не протирічать, підстав для перевірки матеріалів справи не вбачається.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Цуркан