"29" січня 2015 р. м. Київ К/800/14893/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Орджонікідзевського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, треті особи: Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області, виконавчий комітет Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, Харківська міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії з реєстрації місця проживання,
за касаційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року,
встановив:
У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулась з позовом про визнання протиправним рішення Орджонікідзевського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - Орджонікідзевський РВ) щодо відмови в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язання вчинити дії з реєстрації вказаного місця проживання.
Позов обґрунтувала тим, що відповідач безпідставно відмовив їй в реєстрації місця проживання у спірній квартирі, де вона фактично проживає з 1991 року та є основним наймачем на підставі ордерів від 19.04.1993 р. № 931 і від 08.02.2013 р. № 4.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, неправильну оцінку обставин справи, просить скасувати ухвалене ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В запереченні на касаційну скаргу Головне управління ДМС України в Харківській області просить відмовити в її задоволенні і залишити постанову апеляційного суду без змін. Серед іншого, зазначає про відсутність у Кулиничівської селищної ради з 01.11.2012 р. повноважень з розподілу житла, що, на думку Головного управління, свідчить про незаконність рішення виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради від 30.01.2013 р. № 34, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на закріплення за нею житла за фактичним місцем проживання, та недійсність ордеру від 08.02.2013 р. № 4.
Харківська міська рада в запереченні на касаційну скаргу також посилається на неправомірність користування позивачем спірною квартирою, зважаючи на те, що нею була приватизована інша квартира від Міністерства оборони України в АДРЕСА_1, у зв'язку з чим вона була знята з квартирного обліку та зобов'язувалась здати займану житлову площу у військовому містечку Кулиничівській селищній раді.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що 19.04.1993 р. Харківською КЕЧ району видано ордер № 931 майору ОСОБА_6 з родиною, яка складалась з дружини - ОСОБА_4, доньки - ОСОБА_7, сина - ОСОБА_8, на право зайняття квартири АДРЕСА_2.
30.07.2003 р. військове містечко 203 передано на баланс Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.
Постановою Верховної Ради України від 06.09.2013 р. "Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області" змінено межі міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області шляхом збільшення території міста, в тому числі за рахунок 2602,49 гектарів земель Кулиничівської селищної ради Харківського району.
Згідно з рішенням 20 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про впорядкування найменувань" від 24.10.2012 р. № 907/12 вулиця Комунальна в межах території селища Затишшя включена до Реєстру назв урбанонімів м. Харкова, а саме включена до Орджонікідзевського району м. Харкова.
Рішенням виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради від 30.01.2013 р. № 34 ОСОБА_4 надано дозвіл на закріплення житла за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, та 08.02.2013 р. видано ордер № 4 на право зайняття вказаного жилого приміщення.
Засобами поштового зв'язку ОСОБА_4 надіслала на адресу Орджонікідзевського РВ клопотання від 27.03.2013 р. з проханням розглянути заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, повідомити її про дату і час, коли вона має особисто прибути для вчинення реєстраційних дій, та зазначити перелік необхідних документів. До клопотання додала заяву про реєстрацію місця проживання від 27.03.2013 р., копію ордеру на жиле приміщення від 08.02.2013 р. № 4, копію рішення виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради від 30.01.2013 р. № 34, інформацію заступника голови Кулиничівської селищної ради від 01.03.2013 р. за вих. № 446 про те, що житлові будинки по АДРЕСА_2 знаходяться на балансі Кулиничівської селищної ради і станом на 01.03.2013 р. до м. Харкова не передавались.
У письмовій відповіді Орджонікідзевський РВ зауважив про передачу з 01.11.2012 р. повноважень щодо розподілу житла від селищних рад приєднаних до м. Харкова районів до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, назвав перелік документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, та рекомендував ОСОБА_4 звернутись до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради для впорядкування документів.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" і пункту 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 р. № 1077 (далі - Порядок), для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5 до Порядку); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують право на проживання в житлі: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи тощо.
Згідно з пунктом 2.6 Порядку працівник територіального підрозділу ДМС України: перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві; реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9); заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку; вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи, повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно проживає за адресою: АДРЕСА_2, тому має право бути за нею зареєстрованою.
Рішення про відмову в задоволенні позову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позивач особисто не зверталась до Орджонікідзевського РВ з паспортом, оригіналами необхідних документів і квитанцією про сплату державного мита. Не доведено позивачем і правомірності володіння спірною квартирою, оскільки ордер, виданий їй 08.02.2013 р., був дійсний протягом 30 днів. Крім того, з 01.11.2012 р. повноваження щодо найму житла перейшли від селищних рад приєднаних районів до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, до якого ОСОБА_4 не зверталась.
Отже, суди обох інстанцій обговорювали правомірність проживання ОСОБА_4 у спірній квартирі, хоча питання про право власності або користування жилим приміщенням вирішується відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Так, порядок надання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду врегульований Житловим кодексом Українського РСР.
Статтею 58 Житлового кодексу визначено, що ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, а статтею 59 цього Кодексу встановлені підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним.
Суди не встановили, чи визнавався ордер, виданий ОСОБА_4 08.02.2013 р., недійсним в судовому порядку, що лежить за межами адміністративної юрисдикції.
Водночас, посилаючись на те, що позивач особисто не зверталась до органу ДМС і не надала оригінали необхідних документів, апеляційний суд не з'ясував, чи було це підставою для відмови у реєстрації місця проживання і чи не могли бути усунуті ці недоліки під час судового розгляду.
Таким чином, вирішення даної адміністративної справи, предметом якої є правомірність відмови у реєстрації місця проживання особи, залежить від встановлення обставин щодо повноти подачі позивачем документів, необхідних для реєстрації місця проживання.
Згідно зі статтею 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки по першій інстанції справа була розглянута Орджонікідзевським районним судом м. Харкова з порушенням правил предметної підсудності, передбачених статтею 18 КАС України, то справа направляється на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.