"22" січня 2015 р. м. Київ К/9991/28126/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУМВС України у Львівській області) до Перемишлянського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Перемишлянський РВ УМВС України у Львівській області), третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року
У травні 2010 року заступник прокурора Львівської області в інтересах ГУМВС України у Львівській області в Львівському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Перемишлянського РВ УМВС України у Львівській області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідач видав ОСОБА_4 паспорт громадянина України всупереч вимогам Закону України "Про громадянство України" в той час, коли останній не вийшов з громадянства Республіки Молдова та перебував під кримінальним переслідуванням за порушеною відносно нього правоохоронними органами Республіки Молдова кримінальною справою.
Просив визнати неправомірними дії посадових осіб ВГІРФО Перемишлянського РВ УМВС України у Львівській області щодо видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину Республіки Молдова, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, позов задоволено.
Визнано неправомірними дії посадових осіб ВГІРФО Перемишлянського РВ УМВС України у Львівській області щодо видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину Республіки Молдова, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дії відповідача щодо видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина є неправомірними і підстави для видачі йому паспорт громадянина України відсутні.
Між тим, на думку колегії суддів, такий висновок є поспішним й таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є особи, які на момент набрання чинності цього Закону, а саме 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Отже, визначальним для органів, яким надані відповідні повноваження, є встановлення факту постійного проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року за умов, якщо особа, яка звернулася за встановленням громадянства, була прописана за обраним нею місцем проживання в Україні та не перебувала у громадянстві іншої держави.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 в Перемишлянському РВ УМВС України у Львівській області 29 грудня 1999 року. При цьому ним здано паспорт зразка 1974 року, який ним отримано 14 грудня 1990 року в ОВД м. Глодяни Молдавської РСР.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 останній на початку 1991 року знявся з реєстрації в м. Глодяни Молдавської РСР та прибув на територію України і до грудня 1999 року проживав та був зареєстрованим у селищі Сикиряни Чернівецької області. 29 грудня 1999 року він прибув на територію Корелицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.
Доказів того, що ОСОБА_4 до 1999 року виїздив на постійне місце проживання до Республіки Молдова та там протягом певного часу постійно проживав, у справі немає.
Згідно з довідкою Головного управління документування населення Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова від 28 червня 2007 року № 02/01/2-12569 ОСОБА_4 є уродженцем міста Глодяни Республіки Молдова, перебуває на реєстраційному обліку на території Республіки Молдови за адресою: АДРЕСА_1 за паспортом зразка 1974 року, серія НОМЕР_2, виданого 14 грудня 1990 року відділом внутрішніх справ міста Глодяни. У звязку із цим у довідці міститься висновок про те, що згідно з пунктом 1 статті 12 Закону про громадянство Республіки Молдова від 02 червня 2000 року №1024-ХІУ громадянин ОСОБА_4 є громадянином Республіки Молдова.
Ці відомості не є такими, що однозначно вказують на належність
ОСОБА_4 до громадянства Республіки Молдова. Водночас вони виколючають факт отримання ним паспорта громадянина цієї Республіки як самостійної, незалежної держави.
Вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій залишили без з'ясування та встановлення обставини щодо наявності у ОСОБА_4 паспорта громадянина Республіки Молдови, або інших документів, які б вказували на наявність в останнього громадянства цієї Республіки.
Крім того, пунктом 2 Розпорядження Президента України від 18 квітня 1992 року № 60/92-рп "Про прискорення реалізації Закону України "Про громадянство України" доручено Міністерству внутрішніх справ України протягом 1992 року внести у нині чинні паспорти громадян України, які проживають на її території, написи "Україна", "України" - замість "СРСР", "Союзу Радянських Соціалістичних Республік" відповідно.
При розгляді справи судами також не встановлено чи вносились органами внутрішніх справ України у наявний паспорт позивача відповідні написи у відповідності до зазначеного Розпорядження Президента України № 60/92-рп.
Ці обставини, на думку колегії суддів, мають суттєве значення для правильного вирішення спору з огляду на те, що саме ними обґрунтовуються позовні вимоги позивачем.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суди попередніх інстанцій вимог вказаного процесуального законодавства не виконали, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно більш повно встановити обставини у справі, та в залежності від встановленого, вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року скасувати, а справу за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до Перемишлянського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.