23 січня 2015 року м. Київ В/800/28/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
Чумаченко Т.А.
Чалого С.Я.
розглянувши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року (К/800/62210/14) в адміністративній справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_6 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування припису
Арбітражний керуючий ОСОБА_6 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення припису та скасування припису про недопущення повторних порушень від 21 листопада 2013 року № 23-П, який винесений на підставі довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 від 08 листопада 2013 року № 64-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 від 19 листопада 2013 року № 64-Д.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року відмовлено арбітражному керуючому ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року.
Арбітражний керуючий ОСОБА_6 направив до Вищого адміністративного суду України заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року у зазначеній справі.
У заяві просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому арбітражний керуючий ОСОБА_6 послався на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у даній справі та в інших справах, що, на його думку, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В заяві вказав, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року прийнята з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права ніж ухвала Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року (К/800/25498/14).
На думку заявника, суд касаційної інстанції, застосовуючи одні і ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах ухвалив різні за змістом судові рішення.
Вивчивши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_6 та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року у зазначеній справі, оскільки у даному випадку мають місце різні обставини та відсутнє неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і прийняття різних за змістом судових рішень.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України" роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема, різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі, різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню, різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню, різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року, про перегляд Верховним Судом України якої подано заяву, предметом спору у цій справі є правомірність рішення Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення припису про усунення недоліків в роботі арбітражного керуючого.
Проте, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року (К/800/25498/14), на яку посилається арбітражний керуючий ОСОБА_6, предметом спору є правомірність рішення Державного реєстратора про відмову особі у державній реєстрації прав та обтяжень.
Також, згідно із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року (К-39023/10) предметом спору у справі є правомірність дій прокуратури при розгляді заяви про злочин.
Отже, у даному випадку спірні правовідносини не мають характеру тотожності. Крім того, відсутнє й неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
При цьому є безпідставними посилання заявника на норми Конституції України за відсутності посилань на наявність порушень судом норм спеціального закону, якими регулюються певні правовідносини.
Враховуючи наведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити у допуску заяви арбітражного керуючого ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року (К/800/62210/14) в адміністративній справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_6 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування припису.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.
Чумаченко Т.А.
Чалий С.Я.