20 січня 2015 року м. Київ К/800/42317/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Української міської ради Обухівського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про скасування рішень,
У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Української міської ради Обухівського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про скасування рішень, в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 03.08.2006 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1» та скасування рішення від 07.12.2004 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства .ОСОБА_3 в АДРЕСА_1».
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 13.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 03.08.2006 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та скасування рішення 27 сесії ІV скликання «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково. Постанову Обухівського районного суду Київської області від 13.04.2013 року - скасовано, а позовні вимоги ОСОБА_2 - залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 13.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_3 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Української міської ради 27 сесії від 07.12.2004 року, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку орієнтовно площею 0,0157 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.
Рішенням Української міської ради Обухівського району від 03.08.2006 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та скасування рішення 27 сесії ІV скликання «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1»скасовано рішення 27 сесії Української міської ради «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1», та передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовно площею 0,0425 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Враховуючи, що оскаржуване рішення Української міської ради Обухівського району «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та скасування рішення 27 сесії ІV скликання «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1»скасовано рішення 27 сесії Української міської ради «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1», та передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовно площею 0,0425 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1 прийнято 03.08.2006 року, а з позовом про його скасування ОСОБА_2 звернулася 07.06.2012 року, тобто з пропуском встановленого строку, не довівши поважності причин його пропуску, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку скасувавши рішення суду першої інстанції та залишивши позовні вимоги без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Української міської ради Обухівського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про скасування рішень - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз