"20" січня 2015 р. м. Київ К/800/59734/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Винокурова К.С.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними та скасовано накази прокурора Одеської області від 17 лютого 2014 року № 225к «Про зменшення надбавки до посадового окладу»; від 21 березня 2014 року № 400к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_2 протиправно недоплачені відповідно до наказів прокурора Одеської області від 17 лютого 2014 року № 225к «Про зменшення надбавки до посадового окладу»; від 21 березня 2014 року № 400к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» надбавку за особливо важливу роботу та премію.
У касаційній скарзі, заступник прокурора Одеської області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судами було встановлено, що з 10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 призначено на посаду слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області зі збереженням, встановленої наказом прокурора області від 27 березня 2012 року №355к за попередньою посадою, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 70 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років.
З 29 березня 2013 року по 24 січня 2014 року позивач проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013170000000140, за попередньою правовою кваліфікацією - частина 2 статті 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, шляхом привласнення грошових коштів інспекторів патрульно-постової служби у сумі 305314 грн.
15 січня 2014 року на оперативній нараді при заступнику прокуратури області стан досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні визнано таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства та потребує активізації досудового розслідування. Одночасно позивачу суворо вказано та попереджено, що у разі допущення подібних порушень в майбутньому його буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
17 лютого наказом № 225к прокурора Одеської області за неналежне виконання службових обов'язків позивачу зменшено розмір встановленої раніше надбавки до посадового окладу за високі досягнення у праці або за виконання особливо-важливої роботи, встановивши її у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років.
Наказом прокурора області від 21 березня 2014 року № 400к за неналежне виконання службових обов'язків позивачу оголошено догану. Підставою для оголошення догани став лист Генеральною прокуратурою України від 27 лютого 2014 року № 06/1-11606-14
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці, зокрема установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Згідно пунктів 2.1, 2.5 Положення про порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівникам органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 року № 622ц, надбавка за класний чин виплачується на підставі наказу Генеральної прокуратури України чи Указу Президента України з дня присвоєння класного чину.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що зменшення розміру надбавки не є видом дисциплінарного стягнення, а є додатковою заробітною платою відповідно до Закону України «Про оплату праці», та економічним показником ефективності роботи працівника органів прокуратури.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 3 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Відповідно до статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарними стягненнями є, зокрема догана.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що 05 квітня 2013 року, 20 травня 2013 року, 06 листопада 2013 року по кримінальному провадженню № 12013170000000040 процесуальним керівником ОСОБА_2 надавалися вказівки допитати певних осіб, витребувати бухгалтерську та іншу документацію, провести судово-почеркознавчі експертизи, тощо. Однак більшість з вказівок прокурора, позивачем виконано не було.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при накладенні виду дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 відповідачем враховано ступінь вини та тяжкості проступку.
Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку.
Судом першої інстанції встановлено, що саме Генеральною прокуратурою України після заслуховування стану досудового розслідування кримінального провадження № 12013170000000040 встановлено ознаки проступку, за яке передбачене дисциплінарне стягнення.
Відповідно до листа від 27 лютого 2014 року № 06/1-11606-14, Генеральною прокуратурою України в ході перевірки було встановлено, що досудове розслідування слідчим в особливо важливих справах прокуратури області ОСОБА_2 проводилось неналежним чином, вказівки прокуратури виконувались не в повному обсязі, мають інші порушення вимог Кримінально процесуального законодавства. Слідчого, який допустив тяганину у справі, притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що місячний строк накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді догани від 21 березня 2014 року відповідачем не пропущено.
Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії, залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді К.С. Винокуров
Д.В. Ліпський